Петро Олещук: «Немає жодного «Києва» і «Донецька», які повинні «миритися»

297
Добре, що в День Прапора згадали про Володимира Рибака – чоловіка, що за цей прапор загинув.
Але згадати я у цьому контексті хотів би про нинішніх апологетів «примирення по-медведчуківськи».
Ці примирювачі виходять з того, що є якійсь «Київ» і якійсь «Донецьк», і їм треба миритися.
Там вибачення просити і т.д.
І є приклад Володимира Рибака. Він нікуди до Горлівки не приїхав – місцевий. Його схопило розгніване бидло, що вже мріяло про «Путінську ковбасу», якою їх обов’язково нагодують, варто лише замінити український прапор на російський.
І лише один чоловік став між ними та ковбасою, за що вони його здали окупаційним «правителям», а вже ті катували і вбивали героя.
І хто тепер має перед ким вибачатися? Хто буде вибачатися перед родиною Рибака? Перед родиною вбитого у Донецьку під час проукраїнського мітингу Дмитра Чернявського? Перед всіма іншими родинами, де когось вбили лише за те, що він був вірним своїй Батьківщині?
Немає жодного «Києва» і «Донецька», які мають «миритися». Є Україна і антиукраїнські сили як внутрішнього, так і зовнішнього походження.
«Помиритися» з ними можна лише на одній умові – вони визнають право України на існування та самостійний розвиток. Але для них це означатиме відмову від власної ідентичності.
Тому, звісно, «примирення» по-медведчуківськи – це примирення шляхом відмови України від самої себе із репресіями проти тих, хто з цим не згодний.
Тобто, приблизно так, як вже «помирилися» на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
Джерело: Петро Олещук

Коментарi

Коментарiв