Україною керує бабуся, але це ненадовго, – Глузман

113
Дисидент, психіатр, громадський діяч Семен Глузман різко прокоментував чинних українських лідерів. 

За словами Глузмана, навіть авторитарні режими мають свої переваги, оскільки вони можуть стабілізувати ситуацію у країні, яка упритул наблизилась до колапсу. На цьому тлі він нагадав про Піночета в Чилі, якого засуджували західні інтелектуали, проте і вони досить добре розуміли попередньою ситуацію в тій державі: розхитану економіку, неадекватні нововведення чилійських романтиків соціалістів, загрозу кубинізації тощо.
Відомий дисидент зауважив, що Піночету вдалося заново «склеїти» свою країну, залишивши її квітучою, проте в Україні інша ситуація. Ми маємо досить волелюбний народ (із огляду на події Майдану), який міг би в більшості своїй підтримати авторитарного лідера. 
«Жорсткого, але не жорстокого. Лідера, який послідовно вимагає від співгромадян «жити за законом». Лідера, чия кадрова політика прозора і зрозуміла. Лідера, здатного провести соціальні реформи. На жаль, такого лідера у нас не було. І, схоже, не передбачається. Лідер, який категорично не бажає познайомитися зі своїм народом, шукає реформаторів і менеджерів в інших країнах. Цим лідер зневажає свій народ, визначаючи його інтелектуально неспроможним. Народ, своєю чергою, демонструє неповагу і розчарування своєму лідерові», − наголосив у статті для НВ психіатр. 
За його словами, все, що не відбувається в нашій країні, сумно. Зокрема нам дорого обходиться «фантомний біль імперської Росії», але справа навіть не у грошах – у першу чергу йдеться про життя наших співгромадян. Він підкреслив, що ми можемо безкінечно звинувачувати в сепаратизмі екс-нардепів Царьова або Колесніченка, «забуваючи», як у тліюче вогнище сепаратизму підливала масла Фаріон. Крім того, він нагадав, що багатий і на кошти, і на інтелектуалів Київ двічі проголосував за одіозного Леоніда Черновецького: «І що, хтось з винуватців цієї ганьби покаявся? Так, це я й про вас, знову висхідна зірка української політики Юлія Володимирівна».
Глушман нагадує, що сьогодні Київ очолює професійний обмер, або просто «хороший мужик», як про нього говорили перед виборами. Проте нині він чомусь не хоче побачити страждання своїх виборців-людей похилого віку, які годинами стоять у безглуздих чергах в очікуванні дива – нової, чергової картки киянина у відділеннях Ощадбанку. 
«Впевнений, мер Черновецький, шанувальник київських бабусь, давно б на таке мордування відреагував. Адже все очевидно. Відомі всі рецепти побудови ефективної демократичної держави. Нобелівські премії успішним національним менеджерам не присуджують», – підкреслив автор.
Він зазначає, що в цій ситуації план дій уже відомий: спочатку необхідно виявити політичну волю. Потім – закликати фахівців, яких достатньо в нашій напівєвропейській країні. Глушман наголосив, що саме фахівців, а не партнерів зі свого бізнесу. Решта – технічні проблеми, які цілком можливо вирішити. 
«Пам’ятаєте, у Ільфа і Петрова в Воронячій слобідці на антресолях жила бабуся, яка для освітлення палила лучину, оскільки в електрику не вірила? Сьогодні ця бабуся керує моєю країною. Погано, невпевнено керує, тому кличе до нас варягів. Що ж, традиція продовжується: раніше нами керували ленінські куховарки. Докерувалися до раптового руйнування тоталітарної імперії. Про смерть якої так гірко говорить пан Путін. Знаю, бабуся керуватиме моєю країною недовго. І варяги не допоможуть. Хто наступний?», – підсумував Глузман.

Коментарi

Коментарiв