Ігор Овчар: «Де обіцяні радикальні реформи?»

152
Так званий «мирний план» української клептократії (на чолі якої нині став Порошенко) − полягає у тому, щоб вигідно обміняти гарантії свого подальшого перебування при владі та при бюджетному кориті − на частину наших Конституційних прав, суверенітету та територій України. 

Українських та європейських торгашів нашою Батьківщиною цілком влаштовують умови цього «бартеру».
Все решта, про що нам белькочуть − це лише білий шум, що лунає з АП, ВР та Уряду Порошенка. Або їхня ж «захисна» істерика, якою вони намагаються перекрити якийсь черговий скандал через корупційні оборудки, які витягують на білий світ громадські активісти. А Іноді − безсовісні та безпринципні покидьки, що іменують себе «українськими політтехнологами», − йдуть в контрнаступ на громадянське суспільство та через прикуплені олігархами «незалежні медіа», квазі «ЛОМ»ів та #Мінстець − пробують розвести націю висмоктаними з того самого «політтехнологічного місця» «злочинами століття» із «тепловізорними замахами», «збоченцями-добробатівцями», «хакерами-антипрограмістами» тощо. Останнє з переліку подібного інфосміття – «злочинна квартира Лещенка».
Ну і традиційне питання: Де обіцяні понад два роки тому всеохоплюючі системні радикальні реформи?
З повагою, кваліфікована дешева робоча сила.
Джерело: Ігор Овчар

Коментарi

Коментарiв