Штурм Алеппо і звіт щодо МН17 зруйнували всі плани Путіна, − експерт

104
Професор кафедри економічної географії та національної безпеки імені Джерома Леві Військово-морського коледжу США Ніколас Гвоздєв проаналізував наміри Росії домогтися поступок від Європи і те, чи вийде це у Путіна.

Гвоздєв нагадав, що у вересні російська влада намагалася змістити центр дискусій щодо України з питання про залученість Росії до питання про невиконання Україною умов Мінських домовленостей, у той час як міністри країн Європейського Союзу почали попереднє обговорення питання про можливу модифікацію або скасування запроваджених санкцій проти Росії. 
«Багато хто очікував, що незабаром станеться якесь пом’якшення європейських санкцій щодо Росії – в першу чергу це повинно було торкнутися фінансового сектора та постачання технологій для нових енергетичних проектів – і що це дозволить уже 2017 року відновити реалізацію нових великих проектів, які були заморожені. Варто відзначити, що в середині вересня віце-президент Джо Байден попередив про те, що єдність Європи в питанні збереження санкційного режиму може опинитися під загрозою», − цитує 112 експерта. 
Він наголосив, що напередодні дві події зруйнували цю тенденцію і навіть можуть у цілому позбавити Кремль тих дипломатичних переваг, які, як він сподівався, йому вдалося отримати. Ідеться про оприлюднення доповіді Міжнародної слідчої групи щодо катастрофи пасажирського літака МН17 Малазійських авіаліній, збитого над Донбасом, а також ситуацію ускладнило російсько-сирійське рішення слідувати тактиці в дусі Грозного, щоб знищити опозицію в Алеппо і показати іншим районам Сирії, які контролюються опозицією, що, можливо, прийшов час почати переговори з режимом Асада і перестати сподіватися на допомогу Заходу. 
«Тепер, коли європейські лідери вже починають вживати словосполучення «військові злочини» у зв’язку з тим, як Росія проводить свою повітряну кампанію в Сирії, вже прозвучало кілька пропозицій не просто продовжити санкції Євросоюзу проти Росії, але і розширити їх, щоб вони покривали дії Росії не тільки на Україні, але і в Сирії», − наголосив професор. 
За його словами, у майбутньому все це може змусити Росію, по-перше, прискорити процес налагодження відносин із Туреччиною і реалізацію проекту «Турецький потік», але у тому випадку, якщо проект «Північний потік-2», який повинен зв’язати Росію з Німеччиною, поступово зійде нанівець через обмеження ЄС. 
«По-друге, це може змусити Путіна з більшою готовністю розглядати компромісні варіанти у процесі врегулювання територіальної суперечки з Японією навколо Курильських островів – у надії на те, що в обмін на це Прем’єр-міністр Сіндзо Абе відмовиться дотримуватися санкційного режиму і відкриє для Росії нові перспективи розвитку, зокрема на Далекому Сході. Нарешті, Москва, можливо, прийде до висновку про те, що їй необхідно дотримуватися більш примирливого підходу щодо Європи. Адміністрація Путіна вже оголосила про свою готовність відновити переговори щодо України у так званому нормандському форматі (за участю Росії, України, Франції та Німеччини), які вона припинила раніше в цьому році, звинувативши Київ у спонсоруванні «терористичної діяльності» в Криму», − спрогнозував фахівець. 

Коментарi

Коментарiв