Професор грузинського Державного університету Ілії Олег Панфілов прокоментував прогнози щодо холодної війни між Росією та США.
Панфілов зауважив, що останнім часом усе частіше можна прочитати про те, що між Росією і Заходом може початися або вже почалася друга холодна війна. Мовляв, ось уже з’явилися розбіжності, дипломатичне протистояння і навіть періодична лайка, яку офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова чомусь вважає точкою зору всієї Росії.
За його словами, становище Росії скоріше нагадує підлітка, що стоїть у кутку, ніж суперника Заходу, а твердження про холодну війну – лише можливість для Кремля самому собі полестити.
«Та справжня холодна війна була продовженням «залізної завіси», яка була зведена ще в 1919 році. Більшовики захопили владу і не знали, що робити з численними обіцянками на кшталт – «земля – селянам», «заводи – робітникам» і квітчастими казками про комунізм і світле майбутнє. Відразу після більшовицького перевороту 1917 року була введена цензура. Головною умовою для її існування повинна бути ізоляція від зовнішніх джерел інформації, а тоді, в перші роки Радянської влади, зробити це виявилося просто», – підкреслив у статті для Крим.Реалії фахівець.
Він нагадав, що холодна війна почалася 1946 року, коли стало зрозуміло, що Радянський Союз, що переломив історію Другої світової війни завдяки величезній західній військовій та продовольчій і технічній допомозі, не збирається віддавати звільнені країни Східної і Центральної Європи.
Також він зазначив, що в часи Другої світової війни радянська економіка виживала, вишукуючи нові можливості хоч якось заповнити дефіцит товарів першої необхідності і продуктів харчування. У гонитві за перевагою Радянський Союз витрачав величезні гроші на озброєння, одночасно фінансуючи «народно-визвольні» організації на Близькому Сході, в Африці, в Південно-Східній Азії і Південній Америці, частина з яких згодом стали терористичними, але СРСР як і раніше мріяв завоювати весь світ.
«Сучасна Росія – зовсім не Радянський Союз. Звичайно, нинішній російський вождь дуже сильно намагається бути схожим на Сталіна, але виходить це комічно, а на ділі не виходить нічого. Небезпеку самоізоляції Росії вже видно, але це зовсім не залізна завіса, хоча Путін і намагається відтворити хоча б частково репресивну машину. Більшій частині росіян подобається жорстка рука і агресивність зовнішньої політики – перш за все тому, що радянська пропаганда виховала в декількох поколіннях радянських людей покірність і слухняність до вождів», − наголосив професор.
За його словами, у Росії для повноцінної холодної війни нині немає не тільки залізної завіси, а й ідеології, яка об’єднувала радянських людей, обмежених в отриманні альтернативної інформації.
Він спрогнозував, що ще якийсь час російській пропаганді вдасться утримати населення в тонусі, але робити це стає все важче й важче. На цьому тлі експерт нагадує, що в СРСР було легко говорити про загниваючий Захід, який ніхто не міг побачити, тепер це зробити складніше.
«На Заході, здається, намагаються потішити Кремль згадкою про «холодну війну», і Путін сприймає це як власну перемогу – як Хрущов, що розмахував американським кукурудзяним качаном. З точки зору дитячої психології, так і потрібно поводитися з примхливою і погано вихованою дитиною – трохи потурати, гладити по голові, говорити заспокійливі слова, підштовхуючи до виконання потрібної волі», – пише Панфілов.
«Те, що відбувається між Росією і Заходом – не «холодна війна», а прохолодна. П’ятдесят з гаком років тому ще можна було очікувати божевільних рішень – наприклад, послати ракети в Карибське море або кинути 200-тисячну армію в Афганістан. Тепер у Росії ресурсів вистачає хіба що на підтримку режиму Асада і на щорічну данину Рамзану Кадирову. Спробувавши одного разу стати частиною вільного світу, Росія перестала бути імперією, якій ніколи більше не вдасться відновити колишню й уявну велич», – підсумував експерт.
