Віталій Касько: На тлі виборів у США українці забули про щось значно важливіше

224
Вибори у США затьмарили собою подію, яка повинна хвилювати українців набагато більше – пройшов рік із моменту, коли в листопаді 2015 року відбувся замах на одного з топ-чиновників нашої держави – Генпрокурора В. Шокіна. За даними слідства, невідомий снайпер зробив три постріли по кабінету Генпрокурора під час наради, що проводилася у будинку ГПУ в центрі столиці. Вікна в приміщенні були щільно зачинені шторами, а скло броньоване, але за версією слідства кілери використали тепловізор і таким чином «бачили» все, що відбувалось у кімнаті. Правда, всього за вісім місяців Головний військовий прокурор А. Матіос визнав, що з приводу тепловізора погарячкував, але про злодіїв, які нібито посягнули на життя видатного державного діяча, так нічого і не розповів. А ці добродії з тепловізором можуть і зараз блукати під чиїмись вікнами темними осінніми вечорами, наводячи жах на вищих чиновників, які, судячи з обсягів валютної готівки в їхніх електронних деклараціях, мають всі підстави цих добродіїв побоюватись.
Цікаво, але нинішнього Генпрокурора, так само як і колишнього, абсолютно не хвилює хід слідства у цій принциповій справі. Ніяких заяв з цього приводу пан Луценко, який за рівнем медійності може дати фору зіркам естради, не робив вже кілька місяців. А суспільство між тим має повне право знати – куди заблукало слідство і коли чекати на результати? Бо за рік можна було довести все що завгодно, та навіть пов’язати замах на Генпрокурора з відомими «пострілами у Далласі». Тим більше, що зв’язок цієї справи зі США очевидний, бо, наприклад, за тиждень до замаху на В. Шокіна, тодішній посол США в Україні Д. Пайєтт критикував ГПУ за відкритий підрив реформ в Україні, а віце-президент Дж. Байден вимагав відставки українського Генпрокурора. Але чомусь нинішній очільник ГПУ Ю. Луценко як води набрав у рота. Агов, Юрію Віталійовичу, коли нам чекати на розкриття цієї всесвітньої змови?
А якщо дивитись на цю справу серйозно, то ми зрозуміємо, що вона спеціально ведеться пасивно. Бо злі язики подейкують, що то було сплановане і навіть погоджене згори інсценування замаху, аби зберегти В. Шокіна на посаді після встановлення фактів зв’язку з «діамантовими прокурорами» та інших корупційних скандалів. «Тепловізорна справа» – яскраве свідчення того, що інсценування, брехня та лицемірство є типовими методами нинішньої політичної влади, які вона перейняла у спадок від попередньої і, як бачимо, навіть вдосконалила.

Коментарi

Коментарiв