Експерт підбив сумнів підсумки за рік роботи Антикорупційного бюро

111
Директор Інституту соціально-політичного проектування Андрій Миселюк проаналізував основні помилки Національного антикорупційного бюро України протягом року роботи.

«Рік роботи НАБУ – серйозний привід розібратися, чому за цей час Україна виявилася найбільш корумпованою державою Європи і водночас такою, що найменш активно на практиці бореться з корупцією», – зауважив експерт.
За його словами, ці результати дослідження змушують засумніватися в правомірності звіту про великі успіхи у роботі Антикорупційного бюро і Спеціальної антикорупційної прокуратури. 
«Значний список цих успіхів на спільному брифінгу представили днями керівники відомств Артем Ситник і Назар Холодницький. Привід для рапорту про перемоги був обраний відповідний – 9 грудня відзначався Міжнародний день боротьби з корупцією. Однак замість таких переможних рапортів давно назріла необхідність влаштувати ґрунтовний розбір «антикорупційних польотів», – наголосив фахівець. 
Як він підкреслив,  за рік роботи НАБУ проявилися великі системні помилки, але керівництво відомства предметної розмови ні про помилки, ні про справжні причини своєї неефективної роботи так і не ініціювало. 
«Віддаючи перевагу постійним розповідям суспільству через ЗМІ про те, що боротьбу з корупцією відомство веде успішно. Однак можна говорити про вкрай низьку ефективність роботи НАБУ за рік: жодного посадженого великого корупціонера; всього 44 обвинувальних акта (при цьому персони і суми – незначні), направлених до суду; лише 100 мільйонів гривень, повернутих у бюджет», – пише у статті для Ліга.net Миселюк. 
На його думку, перша помилка – це  відсутність системності в роботі агентства. Маючи на старті всі необхідні умови для успішної боротьби з корупцією (можливість укомплектувати штат досвідченими професіоналами, велика чисельність працівників, високі зарплати, півмільярда в бюджеті на потреби НАБУ і т. д.) керівництво агентства не змогло створити дійсно професійну і якісно працюючу структуру по боротьбі з корупцією.
«Із першою пов’язана друга системна помилка – непрофесіоналізм у роботі та керівництва агентства, і пересічних детективів. Цим пояснюється вкрай незначне число переданих до суду кримінальних справ. Із одного боку – 44 таких справи. З іншого – рік роботи НАБУ, більше 700 осіб у штаті агентства, витрачені півмільярда гривень з держбюджету і значні суми західної допомоги», – підкреслив очільник Інституту соціально-політичного проектування.
По-третє, як він зазначив, ідеться про наслідок перших двох провалів в організації роботи НАБУ: агентство не знайшло своєї чіткої ніші в системі правоохоронних органів. Замість співпраці та роботи на загальний результат маємо повномасштабну боротьбу з конкурентами і постійні конфлікти відомства з колегами – з Генеральною прокуратурою, САП і НАЗК.
«Далі – політизація роботи бюро. Спочатку Захід ставив перед Україною завдання створити Антикорупційне бюро як незалежну від політичних впливів структуру, яка об’єднує міцних професіоналів. Однак замість цього агентство очолили і відповідним чином організували роботу люди, що входять в орбіту впливу Міхеїла Саакашвілі», – стверджує експерт. 
«Ще один прояв цієї діри в роботі НАБУ – скандал із розслідуванням покупки елітних квартир політичними партнерами Саакашвілі і самого Ситника, народними депутатами з групи «Єврооптимісти» Сергієм Лещенком та Світланою Заліщук. Зокрема, відмова директора бюро Ситника виконати пряму вимогу чинного законодавства (і глави САП Холодницького) та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань справу про купівлю квартири Сергієм Лещенком», – підмітив фахівець.
На його думку, саме політизація роботи цього антикорупційного відомства призвела до п’ятої найбільшої системної помилки – агентство було використано Міхеїлом Саакашвілі для зриву приватизації одного з найбільших державних підприємств, Одеського припортового заводу. У підсумку бюджет країни втратив понад 13 мільярдів гривень, а іміджева привабливість країни в цілому одним ударом відправлена у нокдаун.
Шоста помилка, за його словами, це те, що та ж політизація роботи НАБУ зробила можливим втягнути агентство в міжнародну геополітичну аферу. 
«Коли з подачі депутата Лещенка агентство втрутилося в президентську виборчу кампанію в США. І відкрито підтримало Ґілларі Клінтон, оприлюднивши компромат з «чорної бухгалтерії» Партії регіонів на Пола Манафорта – очільника передвиборного штабу її конкурента Трампа. «Дзеркало тижня» переконливо доводить: оприлюднені Лещенком нібито записи «чорної книги» про Манафорта депутат міг отримати тільки від НАБУ. В підсумку Україна отримала цілий комплекс великих проблем у взаємовідносинах з адміністрацією нового президента Сполучених Штатів», – нагадав автор. 
«І, нарешті, по-сьоме. Всі перераховані (а також не названі у цьому матеріалі) серйозні недоліки в діяльності НАБУ ніяк не виправляються. А суспільство впадає у фрустрацію. І вже розчарувалося в НАБУ, на яке покладалися великі очікування у здійсненні антикорупційної реформи. За даними недавнього соцопитування Центру Разумкова, менше одного відсотка українців вважають її успішною. При цьому майже 55% респондентів впевнені, що антикорупційна реформа провалилася», – резюмував Миселюк. 

Коментарi

Коментарiв