Путін і Ердоґан навіть убивство посла використають у своїх інтересах – ІноЗМІ

118
Журналіст Джуліан Борґер у статті для The Guardian прокоментував гучне вбивство російського дипломата у Туреччині.

Як підкреслив Борґер, убивство російського посла в Анкарі багато хто порівнює з убивством ерцгерцога Франца Фердинанда 1914 року, і дехто вже почав будувати припущення про те, що ця подія може спровокувати регіональний конфлікт.
Щоправда, російська і турецька влада спробувала негайно запобігти шкоді двостороннім відносинам. Експерти стверджують, що Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоґан і Президент РФ Владімір Путін швидше за все знайдуть точки дотику у прагненні покласти провину за це вбивство на своїх передбачуваних стратегічних супротивників.
Керівництво обох країн оголосило, що зустріч міністрів закордонних справ і оборони з Росії, Туреччини та Ірану щодо питання подальших дій цих союзників у Сирії пройде в Москві у відповідності з планом. Турецький лідер закликав Путіна обговорити вбивство Карлова, а згодом заявив про обопільну згоду двох лідерів із тим, що «наша співпраця і солідарність у боротьбі з тероризмом повинні стати ще міцнішими».
За словами турецького коментатора Мустафи Акйола, і Ердоґан, і Путін хочуть вказати пальцем на своїх уявних супротивників: «Обидві сторони вірять в західну змову, нібито націлену на те, щоб налаштувати їх один проти одного». 
Аналітики стверджують, що у президентів Туреччини і Росії немає жодних спонукальних причин для відмови від досягнутої загальної домовленості щодо Сирії, оскільки згідно з її умовами кожна сторона може переслідувати свої власні цілі в цій війні. 
Туреччина зробила так, щоб її вторгнення на північ Сирії ніяк не послабило облогу Алеппо, яку ведуть російські і проасадівські сили. На цьому тлі багато хто вважає, що Кремль дав згоду на захоплення турецькими військами північного сирійського міста Аль-Баб, після чого ті зможуть перешкодити зміцненню курдського автономного округу Рожава, що знаходиться на південному фланзі Туреччини.
«У Росії і Туреччини є всі стимули для стримування цієї кризи. Вимушена евакуація з Алеппо сприяє діям росіян у ході війни, і в той же час Туреччина домоглася мовчазної згоди Росії на свої дії в районі Аль-Баб, які спрямовані на стримування курдського експансіонізму», − підкреслив старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Аарон Штайн, додавши, що убивство посла може зробити двосторонні відносини ще більше асиметричними, ніж вони є сьогодні, оскільки у Росії завжди були переваги, а це робить її ще сильнішою. 
І в Туреччині, і в Росії стверджують, що за вбивством посла ховається якась велика змова. Турецький прем’єр-міністр Біналі Йилдирим згадав «темні сили», які стояли за вбивцею. Путін назвав убивство Карлова «провокацією», спрямованою на підрив російсько-турецьких відносин. Це таке кодове слово, що зазвичай означає змову зовнішніх ворогів Москви. 
На думку автора статті, можна спрогнозувати, що Росія вимагатиме провести ретельне розслідування цього нападу, щоб знайти злочинців: «Поки незрозуміло, чи було це вбивство результатом дій однієї людини, або його спланував якийсь організований джихадистський осередок, що проник в турецькі правоохоронні органи». 
Як підкреслив експерт із питань Близького Сходу з Російської ради з міжнародних справ Максим Сучков, ні у Москви, ні у Анкари немає політичних стимулів для того, щоб перетворювати це вбивство в масштабну кризу. На його думку, боязкі порівняння з вбивством ерцгерцога Франца Фердинанда вікової давнини помилкові.
«Останнім часом Росія і Туреччина підтримують значні контакти на високому військовому і політичному рівні. Тривожні аналогії з початком Першої світової війни присутні, але якщо Ердоґан зуміє вчасно і ефективно здійснити разом із Путіним дипломатичні зусилля щодо запобігання кризи, серйозних наслідків для двосторонніх відносин не виникне… Сьогодні ставки для Москви й Анкари дуже високі», − підсумував фахівець.

Коментарi

Коментарiв