Казарін: Українська мрія про Європу зазнала поразки

72
Український журналіст, телеведучий Павло Казарін на тлі останніх подій і погішення у відносинах із ЄС констатував, що Україна вірить у Європу набагато більше, ніж Європа вірить у саму себе. 

«На тлі регулярного торжества євроскептиків на виборах в ЄС, офіційний Київ вдивляється в Брюссель як в єдину дороговказну зірку. І невипадково в Україні настільки гостро переживають неготовність Європи вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Як, наприклад, це сталося з безвізовим режимом, який ЄС обіцяв надати Києву в обмін на пакет реформ. Зрештою, своє домашнє завдання Україна виконала, а Брюссель – досі ні», – підкреслив Казарін.
За його словами, те, що нині відбувається, є значно важливіше, ніж може здатися на перший погляд, оскільки мрія про Європу була головним наповненням «неросійського» порядку денного в Україні. Як зауважив ведучий, саме ЄС сприймався як якась надмета і надцінність – простір ідеального сьогодення і не менш ідеального майбутнього. І нинішня неготовність Європи вчасно виконувати свої зобов’язання може привести до моральної поразки головної української мрії.
«Після анексії Криму і вторгнення на Донбас вперше за чверть століття український публічний порядок денний став монопольно прозахідним. Офіційний Київ втратив можливість лякати Брюссель тим, що «втече до Москви» – відтепер він змушений брати транші фінансової допомоги разом із зобов’язаннями щодо проведення реформ», – стверджує у статті для Крим.Реалії журналіст. 
Він додав, що усе це збігалося з очікуваннями українського громадянського суспільства – того самого, яке довго і послідовно зростало на проєвропейських настрояхв. І саме 2014 рік був поворотним моментом в українській історії.
Казарін наголосив, що багато в чому він був роком набуття Україною реальної незалежності. 
«Тієї самої, за яку доводиться битися. Тієї самої, заради якої доводиться йти на жертви. Зі свого боку, Україна чекала взаємності – приблизно такої, на яку могли розраховувати колишні країни Варшавського блоку, які отримали в 90-ті роки великий обсяг фінансової допомоги», – підмітив автор, зауваживши, що українська сторона не врахувала того, що змінився час. 
«Момент прозріння України збігся з жорсткою внутрішньою кризою всередині самої Європи. Україна сьогодні опинилася в ситуації запізнілого гостя, який прийшов на вечерю в той момент, коли інші вже налаштовані розійтися по домівках», – зазначив публіцист. 
«Європа все більше починає ставати для України джерелом розчарування, а не сподівань. Її образ у свідомості громадян країни починає потроху тьмяніти і з білосніжного стає сірим. А це загрожує тим, що імператив «європейських цінностей» і «європейського суспільства» теж починає зазнавати іміджевих втрат», – наголосив Казарін. 
«Якщо Бога немає, то все можна. Якщо «небесної Європи» немає – теж. Якщо Брюссель втратить образ того морального авторитету, до якого звикла апелювати Україна, то це ризикує вдарити по самій ідеї реформ і внутрішніх трансформацій. І якщо сьогодні українські популісти з опозиції продовжують за інерцією вимовляти проєвропейські гасла, то завтра при такій динаміці їх не буде стримувати нічого. Немає нічого більш сталого, ніж мрія. І немає нічого більш нищівного, ніж її крах»,  – підсумував публіцист.

Коментарi

Коментарiв