Тепер в Росії прямо скажуть, що хочуть війни – російський культуролог

90
Відомий російський культуролог і філософ Міхаіл Епштейн розповів про нинішні настрої у російському суспільстві, зокрема і щодо конфлікту проти України.

За словами Епштейна, сьогодні настрої в сучасній Росії незрозуміло агресивні. Це простежується навіть на рівні мови і державної риторики: від «мочити у сортирі» до «дебіли, бл*…». як він підкреслив, для цього навіть термін придумали – «танаталізація», що від слова танатос, потяг до смерті за Фройдом. Паради на 9 травня все виразніше перетворюються на паради смерті, а георгіївськими стрічками прикрашається навіть реклама стрип-клубів.
«Ядерна війна – це вже не страшно. Якщо в пізньорадянські роки популярна була пісня на слова Євтушенко «Чи хочуть росіяни війни?», то тепер багато хто з радістю скаже: так, хочуть війни, ми хочемо війни. Питання у тому, чому народ, протягом останніх 15 років скуштувавши більш-менш спокійного, заможного життя, раптом зажадав смертельної битви, в якій йому не вижити, як, втім, і іншим народам, якщо ідеться про ядерну війну», – зазначив філософ.
Як він наголосив, нині відбувається катастрофічна девальвація слів і сенсу, міфи стають важливішими для народу, аніж факти.
«А зараз незрозуміло, для чого перемагати і що ми можемо дати світові, навіть його завоювавши. Вже видно: коли перемагає Росія, в підкорених країнах все занепадає. Усюди дух мертвущого гніту, все живе під підозрою. Виходить, перемога нічого не принесе і ніяких проблем не вирішить, а потрібна помста, щоб інші не сміли жити яскравіше, вільніше за нас», – підмітив в ефірі Радіо Свобода Епштейн.
«Сенс не у тому, щоби перемогти, а в тому, щоб занурити в пітьму весь цей святковий, ошатний, багатий, життєлюбний і нескінченно чужий західний світ. Ми готові піти в небуття, але при цьому все одно заберемо вас з собою, навіть якщо ви зруйнуєте нашу країну… Про цю систему автоматичної помсти «мертва рука» люблять говорити російські записні публіцисти у зомбоящик. Важкозрозумілий комплекс нелюбові до життя, недовіри до життя, нерозуміння життя», – підсумував фахівець.

Коментарi

Коментарiв