Айдер Муждабаєв: Україна – жертва Росії. А жертва не співчуває агресору

128
Жертви ніколи не сумують за втратами в військах агресора. У жертв, якщо вони не рушили розумом, не може викликати щирого співчуття падіння військово-транспортного літака міністерства оборони ворога.
Літак, що упав із артистами і пропагандистами, які летіли повеселити на Новий рік солдатів вермахту, СС і люфтваффе, не міг викликати співчуття у громадян СРСР.
Росіяни, яких дивує реакція українців, напевно, забули Крим і Донбас. В Україні 10 тисяч загиблих від вашої армії. Десять тисяч. І мільйони біженців. Мільйони. З рідними, друзями, знайомими і т.д.
Зі щирим – і заслуженим – презирством до росіян, які виявилися Каїновими братами. А ще ці високогуманні росіяни, напевно, забули, що вони самі якось не особливо сумують за жертвами військ РФ в Україні. І в Сирії. Або ж ці росіяни просто не хочуть логічно мислити. Або ж хочуть здатися якимись глобальними гуманістами, але щоб ними бути, потрібно, як мінімум, не бути жертвами конкретної війни, жертвами від рук конкретної країни.
Українці такими стали. Від рук вашої країни. Прямо чи опосередковано – від ваших рук. Реакція росіян, у яких зараз загинули знайомі, так само по-людськи природна, як і реакція українців, для яких ці їхні знайомі – безликі знехтувані вороги. З огляду на те, що всі ці роки відбувалося, – це зовсім не дивно. Росіяни і українці знаходяться по різні боки фронту. І цей фронт відкрили не українці. І мораль мирного часу у війну не працює.
Складно це зрозуміти? Росія веде війну, росіяни. Росія веде війну. І ще раз, повільно. Росія. Веде. Війну. Ця війна жорстока і несправедлива по відношенню до її жертв. І її жертви не будуть співчувати вам і співчувати разом із вами. Це неможливо. Ніяк.

Коментарi

Коментарiв