Уся похвальба на адресу СРСР – брехня і нісенітниця – російський опозиціонер

330
Російський опозиціонер, голова партії Демократичний вибір Владімір Мілов закликав не вірити фальсифікаторам, оскільки насправді уся похвальба, яку ви сьогодні чуєте на адресу СРСР – брехня і нісенітниця.

«Чесно кажучи, мене настільки дістали останнім часом розмови про те, як «у Радянському Союзі все було добре», що вирішив накидати просто кілька пунктів своїми очима. Я жив в СРСР, на момент розпаду Союзу навчався на третьому курсі, в СРСР вже ходив на вибори голосувати і завів собі трудову книжку. Школу закінчив і вступив до інституту (Московський гірничий) в 1989 році, тому основні моменти в тексті, наведеному нижче, пов’язані, природно, з питаннями вибору професії, пошуку роботи, облаштування в житті», – розповів Мілов.
«Так ось, запам’ятовуйте, молодь – із усім цим в СРСР був повний швах. Давайте навіть опустимо живописні пусті полиці магазинів і відсутність їжі, і обговоримо ось ці ось фундаментальні речі, про які мало говорять», – підкреслив російський опозиціонер.
По-перше, за його словами, СРСР був країною пекельної нерівності.
«Мені дивно, що сьогодні фанати совка всюди трублять про розшарування в нинішньому суспільстві (дійсно проблема серйозна, яку треба вирішувати) так, ніби за совка всі «були рівні». Ось це ось – найперша нісенітниця, яку тільки можна собі уявити», – запевнив у своєму ЖЖ політик.
 
На цьому тлі він зазначив, що СРСР був надзвичайно розшарованим і, по суті, кастовим суспільством.
«У загальному і цілому, можна стверджувати, що якщо ви не належали до вузької касти привілейованої номенклатури і вам не пощастило народитися в номенклатурної сімейці, то все ваше майбутнє радянське життя представляло собою досить сумний і безпросвітний чорно-білий фільм «спочатку будуть збирати на холодильник, потім – на телевізор…» (с) «Москва сльозам не вірить», а потім, коли все за списком купили, пора вже й на той світ», – стверджує Мілов.
По-друге, як він нагадав, знайти нормальну роботу в СРСР було без шансів.
«У СРСР діяло правило замкнутого кола «немає роботи – не отримаєш прописку, немає прописки – не влаштували на роботу», яке фактично повністю відрізало людей, що випали з радянського кар’єрного млина, від можливості надалі у житті кудись нормально влаштуватися. Все, один раз випав з цього білячого колеса – і капець тобі на все життя, будеш як Цой кочегаром в котельні працювати (ви думаєте, він просто з примхи там працював?)», – зауважив опозиціонер.
Крім того, він підкреслив, що заробити грошей підприємництвом чи фрілансом було просто неможливо.
«Це з розпадом СРСР такі речі, без яких зараз себе не мислить молоде покоління, стали доступними. А тоді діяли кримінальні статті – ст. 162 КК РРФСР за заняття незаконним промислом, ст. 88 КК РРФСР за валютні спекуляції, Указ Президії Верховної Ради СРСР 1961 року «Про посилення боротьби з особами, які ухиляються від суспільно-корисної праці і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя» (потім багато приймали регулярних апдейтів таких указів, особливо за мерзенного Андропова). Підприємництво в СРСР було незаконним кримінальним діянням, фрілансерство прирівнювалося до дармоїдства і також каралося. Та й «фрілансити» було до пуття ніде – приватних IT-фірм і т.п. просто не існувало і не могло існувати», – констатував автор.
Також він порадив забути всі твердження про «безкоштовну радянську медицину» і «безкоштовну освіту».
«Проте ви повинні пам’ятати, що все це було виключно гижкої якості. Доступ у кращі лікарні, вузи був відкритий тільки номенклатурі, для нормальної людини це все було закрито, і залишалися тільки заштатні установи з відповідною якістю послуг», – нагадав Мілов.
Крім того, він підкреслив, що «мерзенною особливістю СРСР було те, що влада там намагалася контролювати буквально кожну ваше дію».
«Ну тобто от, наприклад, не можна було користуватися ксероксом і зняти ксерокопію навіть одного листочка паперу без дозволу КДБ. Людей постійно дрючили обов’язковою участю в партійно-політичному житті: партзбори, комсомол, профком, місцевком. Відмовишся – запис тобі в характеристику «неучасть у громадському житті» (з наступними проблемами)», – зазначив політик.
У підсумку він пояснив, чому ж насправді тоді так багато людей скаржаться, згадуючи усе це.
«Скаржаться в основному люди трьох типів:
– Ті, хто за радянських часів належав до «вищої касти», а потім сильно втратив у доходах, оскільки виявився неконкурентоспроможним в новій системі;
– Ті, кого влаштовувало овочеве існування на 80-150 рублів і «аби не було війни»;
– Покидьки всякі, які свідомо вигадують міфи про нібито «переваги» совка в своїх політичних цілях (зокрема й з ненависті до сучасного цивілізованого світу)».
«Тож не вірте всяким фальсифікаторам. Уся похвальба, яку ви сьогодні чуєте на адресу СРСР – брехня і нісенітниця», – підсумував Мілов.

Коментарi

Коментарiв