Експерти визначили топ-5 провалів українських реформаторів 2016 року

271
Фахівці Реанімаційного Пакету Реформ назвали 5 основних провалів реформ, обіцяних владою в Україні 2016 року.

1. Мораторій на продаж сільськогосподарських земель продовжили до кінця 2017 року. За словами експертів, це рішення є прямим обмеженням конституційних прав 7 мільйонів землевласників і надалі стримуватиме розвиток ділової активності малого та середнього бізнесу у сільській місцевості. Наслідком цієї резолюції може стати обмеження доступу до кредитів і низькі орендні ставки, оскільки земля сільськогосподарського призначення залишатиметься низьколіквідним активом.
У той же час, відповідно до розрахунків, економічний ефект від відкриття ринку землі складе до 100 мільярдів доларів до 2025 року. Про це ідеться у статті для НВ.
2. Центральний виборчий комітет ніяк не можуть оновити. Експерти нагадали, що повноваження 12 із 15 членів ЦВК завершилися ще два роки тому, але вони і досі залишаються на своїх посадах на підставі поправок до закону про ЦВК ухвалених у березні 2014 року, які запобігли перериванню президентської виборчої кампанії.
3. Закон про вибори за відкритими списками – лише обіцяють. Автори нагадали, що однією з найгучніших невиконаних обіцянок чинної влади є новий закон про парламентські вибори за відкритими списками. Як підкреслили фахівці, поки, окрім поодиноких заяв політиків, реальна політична воля відсутня.
4. Затверджена нова методика ціноутворення на електроенергію на базі формули Роттердам+. Експерти наголошують, що віднині усі споживачі повинні платити за електроенергію за вищим тарифом у зв’язку з вищою («роттердамською») ціною на вугілля. Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».
5. «Свиняче» вето на екологічні закони. За словами представників Реанімаційного пакету реформ, ухвалення екологічного пакету законів про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку стало би першим системним кроком до екологічних стандартів Європи. Проте усе змінило вето Президента.
«Головні фігуранти цієї історії – свинарі, які переконали гаранта накласти вето. Передбачалося, що тепер, як і будь-яке велике підприємство, нові свиноферми на 900 і більше свиноматок проходитимуть публічну оцінку екологічних ризиків від діяльності й будуть зобов’язані обладнувати систему захисту довкілля від шкідливого впливу. Разом зі свинарями й інші шкідливі підприємства залишаються без публічних та прозорих правил оцінки впливу на довкілля», – підсумували експерти.

Коментарi

Коментарiв