«Ленінопад» і «совок» у свідомості українців – експерт підбив підсумки декомунізації

154
Політичний експерт Олександр Радчук проаналізував, що змінилося в Україні з початком процесу декомунізації і пояснив, чи вдалося витіснити «совок» зі свідомості українців.

«До 2015 року процес декомунізації набув не лише суспільного, а й державного значення, та закріпився на законодавчому рівні. Навесні 2015 року ВР ухвалила так званий «декомунізацйний пакет» – закони про заборону пропаганди комуністичного режиму, відкриття архівів КДБ, вшанування борців за волю України в ХХ столітті, увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні», – нагадав політолог.
Як він зауважив, навіть незважаючи на законодавчі ініціативи, тривалий час руйнування радянської ідеології гальмувалося й навіть саботувалося самим суспільством. Так, у низці регіонів процес декомунізації завершився саме завдяки втручанню держави, а не через його усвідомлення самими громадянами.
«Крапку в процесі декомунізації поставила ВРУ у травні 2016 року. Парламент ухвалив три постанови про перейменування комуністичних назв населених пунктів. Нові назви отримали майже 300 міст, сіл, селищ та районів. Останнім великим містом, що вперто не хотіло здаватися на шляху до декомунізації, став Кіровоград. Місцеві мешканці досі неоднозначно ставляться до його перейменування на Кропивницький», – підкреслив у статті для Слова і Діла Радчук.
За його словами, найбільш неоднозначно українці сприйняли третій етап декомунізації – перейменування вулиць.
Аналізуючи недоліки цього процесу він підмітив, що, відповідно до висновку Венеціанської комісії, стурбованість викликає нечіткість норм закону і занадто широка галузь застосування покарання.
«Наприклад, згідно з законом, заборонено демонструвати та поширювати картинки з цитатами або висловлюваннями радянських діячів. Крім того, занадто розпливчастим є словосполучення «пропаганда тоталітарних символів»: сама ця норма передбачає суворе покарання, але тлумачити її можна дуже неоднозначно. В разі політичної потреби така стаття закону може стати могутньою зброєю проти ідеологічних конкурентів», – пояснив фахівець.
Він додав, що фактично європейські експерти застерігають усіх нас від того, щоб сам процес декомунізації не призвів до політичних наслідків, у тому числі й так званого процесу «полювання на відьом», який може бути використаний політсилами для підвищення рейтингів.
У підсумку експерт наголосив, що процес декомунізації – це не лише зміна назв і символів радянської епохи, а й наповнення новим змістом тих змін, що відбуваються.
«Викорінення «совка» в головах більшості українських громадян – процес тривалий. Він вимагає створення окремої системи заміщення й одна лише зміна назв вулиць нічого не трансформує в свідомості суспільства», – підсумував політолог.

Коментарi

Коментарiв