Україна відчує тягар кризи, що накопичувався десятиліттями – політолог

157
Політичний експерт Олександр Радчук проаналізував, як ситуація на міжнародній арені впливатиме на Україну 2017 року.

«Геополітичні зміни не обійдуть стороною ані Європу, ані США, ані східні країни, ані Росію. На цьому тлі Україні доведеться придумувати, як у таких умовах відстоювати свої інтереси, а зараз, окрім труднощів на шляху до євроінтеграції, не вистачає в принципі розуміння того, на яких базових цінностях заснований наш зовнішньополітичний курс», – спрогнозував фахівець.
Як він підкреслив, чинна влада поки сама перебуває в непростих умовах щодо формування власного порядку денного в зовнішній політиці. Так, з одного боку, війна на Донбасі однозначно визначила позицію щодо Кремля: Росія – зовнішній агресор і ворог, дипломатичні відносини з яким за нинішніх обставин неможливі. З іншого ж боку, саме РФ є однією зі сторін реалізації Мінських домовленостей, гарантами яких є країни ЄС, у той час як у самому Євросоюзі немає єдиної позиції щодо вирішення конфлікту в Україні.
За словами політолога, поки формально ситуацію рятують санкції проти Росії, запроваджені ЄС і США, але цей захід є відносним і тимчасовим. Так, уже в лютому геополітична карта, в тому числі щодо України, може змінитися після того, як Дональд Трамп офіційно стане президентом США.
«Уперше з часів завершення холодної війни у відносинах між Білим домом і Конгресом США ще до інавгурації президента відчувається напруження», – зазначив у статті для Слова і Діла експерт.
Він нагадав, що у Білому Домі вважають, що саме Кремль вплинув на результати президентських виборів за допомогою кібератак. Щоправда, Трамп не вважає докази, які зібрали в ЦРУ про причетність російських хакерів до втручання в перебіг президентських виборів, достатніми для будь-яких подальших дій.
Радчук спрогнозував, що адміністрація Трампа спробує знайти компроміс із РФ, а Україна при цьому вважає США чи не єдиним впливовим союзником у протистоянні з Кремлем.
«Одним із радників Трампа з геополітичних питань стане колишній держсекретар Генрі Кіссинджер. Подейкують, що саме він буде займатися пошуком оптимальної формули вирішення «українського питання». Кіссинджер завжди був проти прийняття України до НАТО й вважав за необхідне залишити її у сфері впливу РФ. Погана новина в тому, що в свідомості 93-річного політика навряд чи можна очікувати кардинальних змін», – зауважив політолог.
Крім того, він наголосив, що ситуація у Європі також залишається складною. Так, невирішеними
болючі питання мігрантської кризи та економічного співіснування, а «новим Brexit» погрожують ледь не в кожній європейській країні.
«Найгірше, що популістські заяви знаходять підтримку серед пересічних громадян європейських країн, більшість з яких цьогоріч обиратимуть своє нове керівництво», – підкреслив Радчук.
«У Франції в лідерах Фійон і Марін Ле Пен. Обидва політики мають намір співпрацювати з РФ, скасувати санкції, а Україну віддати на розсуд Кремлю. У Німеччині також пройдуть вибори, а позиції Меркель похитнулися на тлі мігрантської кризи. Не зовсім зрозумілою є ситуація в Італії, Іспанії та Нідерландах», – підмітив Радчук, додавши, що такі процеси дуже добре лягають у плани Кремля щодо України.
 
«Уже зараз Кремль за допомогою змін в інформаційній політиці підконтрольних «ДНР-ЛНР» дає чіткий сигнал Києву: домовитися щодо повернення частини Донецької та Луганської областей можна лише в разі визнання анексованого Криму територією РФ, оголошення амністії та проведення виборів», – стверджує фахівець.
У підсумку він наголосив, що з огляду на всі фактори, для України в зовнішній політиці є три головних зони ризику.
«По-перше, перезапуск Мінських угод за умовами, які не суперечитимуть національним інтересам, по-друге, план деокупації Криму та і, зрештою, варто позбутися ілюзій у питанні безвізового режиму», – підсумував політолог.

Коментарi

Коментарiв