Політолог розповів, хто і що насправді стоїть за «мирним планом» Пінчука

83
Політолог Петро Олещук пояснив, що насправді означає скандальна стаття олігарха Віктора Пінчука, у якій той закликав Україну відмовитися від Криму і членства в ЄС, а також – хто насправді за цим стоїть. 

Як підкреслив Олещук, особливо цікавими є пропозиції олігарха щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, оскільки вони свідомо максимально завуальовані та нечіткі – таким чином, за словами фахівця, Пінчук намагається «догодити всім». 
«Що впадає в око? За визначенням, план − це заздалегідь накреслена програма заходів, що передбачає порядок і термін їх здійснення. Очевидно, цього там немає, тому це не план, а просто «есе на тему», − зауважив у статті для Gazeta.ua політолог.
Також він підмітив, що стаття сповнена численними недомовками і відвертою нещирістю автора. Так, бізнесмен запевнив, що вибори в так званих ДНР і ЛНР автоматично вирішать усі питання, пов’язані з війною. 
«Однак, ніхто не назве жодного факту, який би підтвердив це. Зводити все до виборів – зумисно примітивізувати проблему військового конфлікту на Донбасі. Немає підтверджень і тому, що «інша сторона» дуже хоче цих виборів та прагне припинити бойові дії одразу після їх проведення», − констатував експерт.
Крім того, за його словами, стаття свідчить про спробу приховати власні цілі під виглядом турботи про «біженців», а також переведення дискусії про політичні питання у гуманітарну царину. 
«Нічого принципового нового у пропозиціях Пінчука немає. Наприклад, набагато раніше за «план Пінчука» був розроблений інший, який презентував колишній глава адміністрації президента Кучми – Віктор Медведчук», − наголосив Олещук. 
На його думку, жодні ініціативи Пінчука не можуть бути реалізовані без мирного плану (амністія і особливий статус як умова для виборів), оскільки перш ніж провести вибори – треба створити для них законодавчу базу. 
«Реакція українського МЗС, де рішуче засудили пропозиції Пінчука (теж в американській пресі), натякає на можливість гри у «доброго та поганого поліцейського». Пінчук вкидає ідею, влада чекає на реакцію суспільства, а потім її «засуджує». А сам Пінчук, очевидно, прагне вскочити до потягу, що, на його думку, «від’їжджає», «застовпити» за собою образ миротворця. Хоча насправді, просто подає чужі ідеї, в дуже куцому та урізаному вигляді, намагаючись догодити всім», − підсумував політолог.

Коментарi

Коментарiв