Реєстрація Увiйти
Вхiд на сайт
» » Георгій Тука: Про економічну складову гібридної війни

Георгій Тука: Про економічну складову гібридної війни

7-01-2017, 09:58
Автор: mironetti
Переглядів: 363
Версія для друку
Останнім часом ми всі дуже багато чуємо про мілітарну складову російської окупації: кількість танків, «градів», кількість обстрілів, кількість поранених наших захисників... Все це ми чуємо щоденно.

Але, існує й інша складова окупації, не менш загрозлива, хоч і менш помітна – економічна.

Свого часу, нам багато розповідали про російські інвестиції в економіку Украіни: росіяни купи той завод, цей банк, цю мережу... Все це подавалось як позитив у стосунках між державами і як свідчення зростаючого співробітництва в різних галузях.

Проте, я практично не чув закликів до збереження економічної безпеки України!

Економічна складова «гібридної війни» починає діяти після того, як в початковій фазі окупації вже задіяні пропаганда да політична складова.

Усі ми багато років чули казки про «три сорти» українців, про «зрадника Мазепу», про «єдиний народ, штучно розділений коварними поляками», про «укров, вигаданих австріяками» і багато чого іного. Чули! Але, практично, нічого не діяли, мляво спостерігаючи. Навіть «почесний бджоляр» і «шанувальник глечиків», плямкаючи губами, нічого не діяв, спостерігаючи за пропагандистською фазою окупації, яка тривала роками!

Далі почалась фаза політична – утворення і зміцнення різних про-російських рухів і об’єднань, консолідація і поширення впливу «п’ятої колони». Усе починалось з «Родины» та «Соотечественников» і закінчилось «народними республіками».

Все це ми наочно бачили і чули!

Всю ганьбу цих подій ми наочно бачимо і зараз.

А, от про економічну складову ми знаємо дуже мало і не чуємо про це майже нічого. Прикро!

Дуже прикро!

Хто знає рівень впливу російських фінансів (контрольованих Кремлем) на економіку, політику і безпеку України? Хто бачив по ТВ експертні аналізи цього впливу? Я вже не питаю, хто бачив дії, спрямовані на економічну де-окупацію України Росією?..

Наведу пару прикладів.

Луганське енергетичне об’єднання. Належить пану Грирорішину.

З початком війни, Уряд видав Постанову, згідно якої всі компанії, що розташовані на НКТ, мали пройти перереєстрацію.

На що пан Григорішин, який володіє монополістом в енергетичній галузі Луганської області, відповів: НЕ ХАЧУ...

І держава «сіла на шпагат»: з одного боку – монопольне становище стратегічного для області підприємства, з іншого – НЕ ХАЧУ пана Григорішина.

Це, на мою думку, дуже яскравий приклад.

А, скажіть мені, хто проводив аналіз майнового стану підприємств, які задіяні в промислових ланцюжках? Адже, для того, щоб зупинити цілу галузь, зовсім не обов’язково володіти цією галуззю. Достатньо володіти невеличким підприємством, яке монопольно (базуючись на нашій рідній корупції) виготовляє якусь важливу складову для цієї галузі.

Я маю розуміння того, з яким жахом (по іншому це не назвеш) зіштовхнулись поляки, які прийшли в «УкрЗалізницю». Я з подивом слухав доповіді про кризу в транспортних перевезеннях, пов’язану з нестачею однієї деталі для вагонів. Однієї! Але, дуже важливої...

Таких ланцюжків (а, насправді – зашморгів на шиї) ми маємо тьму в усіх галузях: фінанси, зв’язок, транспорт, приладобудування, енергетика...

Я неодноразово казав про небезпеку монопольного становища, коли бізнесові інтереси власника вступають в супереч інтересам держави.
Але, коли монопольним положенням володіє окупант – загроза стає на рівні національної безпеки!

Наша клептократична «еліта» не бажає займатись вирішенням цього надважливого питання: гроші не пахнуть!

Нажаль, з моєї точки зору, ми й досі (як Держава) не володіємо законним дієвим інструментом попередження і уникнення таких загроз.

Я не маю можливості самостійно в межах своєї компетенції вирішувати ці питання, тому не варто «бризкати слиною» в коментарях «а що ви зробили?». Я маю можливість не мовчати! Так само, як ми, свого часу, не стали замовчувати про скоєння злочинів на Сході. Так само, як я не став мовчати про існуючу проблему «контрабанди».

Я розповідаю про цю загрозу зовсім не заради того, щоб через годину «Самопоміч» або «Батьківщина» почали волати про чергову «зраду» і «даешь перевыборы», ні! Я це роблю для того, аби звернути увагу і влади, і суспільства! Влада має зайнятись системним вирішенням цієї проблеми. А суспільство? Суспільство має усвідомити: в разі зупинки якого-небудь підприємства або скорочення співробітників, не варто миттєво вопити «владу геть!», а варто задуматись – хто і яку мету переслідує, викликаючи зрозуміле незадоволення населення.

Джерело: Георгій Тука