Експерт: чи відмовляться українці від 8 березня і 9 травня

93
Політичний експерт Олександр Радчук прокоментував ініціативу очільника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про декомунізацію державних свят – скасування вихідних на 8 березня, 1 і 9 травня.

Радчук нагадав, що у В’ятровича також пропонують скасувати практику перенесення вихідного на понеділок, якщо свято випадає на суботу-неділю (крім Нового року, Різдва та Великодня). Крім того, в Інституті закликали додати 2 вихідних дня замість скасованих трьох – 9 березня (День народження видатного поета й художника Тараса Шевченка) та День сім’ї (пропонується відзначати в другу п’ятницю вересня).
«Прихильники таких нововведень відзначають: потрібно відмовитися від радянської спадщини, яка нині є нічим іншим, як найкращим ідеологічним способом Кремля «зачепитися» за ідею відновлення в новій іпостасі старого СРСР. Оскільки війна йде не лише за території, а й за спосіб мислення українців», – підкреслив у статті для Слова і Діла політолог.
Із іншого боку, як він зауважив, противники таких змін апелюють до того, що українцям нібито потрібні вихідні дні для вирішення суто нагальних практичних потреб. Наприклад, 1-2 травня вже традиційно вважається найбільш сприятливою порою для роботи на присадибних ділянках. Травневі свята давно називають «картопляними днями».
«Відзначення 8 березня, 1, 2 і 9 травня вихідними днями залишилося Україні у спадок від радянської епохи. Зараз пропонують залишити ці державні свята, але відмовитися саме від вихідних днів», – пояснив фахівець.
Він зазначив, що значна частина всіх вихідних припадає на святкування релігійних свят. На другому місці – свята, які залишилися в спадок від СРСР. А от ключових дат, що є важливими для українців від початку незалежності, лише три: 28 червня – День Конституції, 24 серпня – День незалежності України, 14 жовтня – День захисника України.
«У русі до нової якості української держави варто задуматися над відмовою від радянської спадщини та зосередитися на вшануванні тих дат, що є дійсно важливими для українців», – наголосив експерт.
За його словами, звинувачення в тому, що в українців забирають вихідні, надумані, оскільки 9 з 11 вихідних на рік залишаться.
Щоправда, українці таки критично оцінили цю пропозицію, а низка політсил уже почали грати на електоральному полі, використовуючи популістські гасла щодо збереження прав трудящих.
Крім того, у Кремлі вже вкотре заговорили про «жахи оскаженілої хунти» щодо планів «скасувати» так званий «День Перемоги».
«Громадяни України мають самі для себе визначити, які свята для них є важливими, який сенс вони вкладають у ту чи іншу дату. Свят, які є символами української незалежності, має побільшати, що зовсім не варто прирівнювати до статусу вихідного дня», – підкреслив Радчук.
Щодо питання перенесення вихідних днів на будні, якщо свято припало на суботу або неділю, то єдиної думки поки немає ані в уряді, ані в суспільстві.
«Сесійний зал ледь заповнений наполовину, при тому, що самі парламентарі разом із Кабміном визначають графік свят і вихідних днів. А суспільству доведеться вибирати й визначатися з пріоритетами», – зауважив політолог.
За його словами, своєрідний культ «заслуженого відпочинку» заклали ще у радянські часи, коли після виснажливої праці держава гарантувала «заслужений» вихідний день.
«Тільки зараз очевидно: нова українська держава тримається не на зусиллях держави, а саме тих громадян, які вміють, хочуть і прагнуть працювати більше й ефективніше. Тому разом зі зміною ідеологічних орієнтирів варто задуматися й над зміною ціннісних. Якщо ми справді плануємо розбудувати нову спільноту й успішну країну», – підсумував фахівець.

Коментарi

Коментарiв