Марина Данилюк: Що таке торгівля з мудилами з ОРДЛО

90

Про ОРДЛО, блокаду і «безальтернативне вугілля». 

Дивні відчуття, коли в протилежному кінці світу Ілон Маск прописує детальний план, як протягом 100 найближчих років колонізувати Марс, а наші урядовці з портфелями розводять руки і кажуть про «вугілля, якому нема альтернатив». 

Коли кожен день минулого тижня починався із сумної авдіївської статистики «за добу загинуло троє», «учора було вбито п’ятеро» це усе нагадувало фольклорні історії, коли в такому собі місці люди щодня віддавали на обід дракону по одному громадянину. Це начебто зберігало «мир». А до того, аби нарешті відтяти потворі три голови і нарешті зажити щасливо – мало хто додумувався.

Тезисно поясню, що таке торгівля з мудилами із ОРДЛО.

1. Купуючи вугілля в ОРДЛО, велика Україна воскрешає міф про Донбас, «который кормит всю страну». Пару років тому нас годували схожими міфами про замерзаючу Україну, якщо ми не купимо газ в російському «Газпромі». Практика довела, що при бажанні можна не купувати цей газ і навіть висувати свої умови, коли ми його купимо. Тому хочеш «показати управління державою» – шукай альтернативу закупівлі вугілля у мавп ОРДЛО.

2. Тижневе загострення в Авдіівці показало сумну тенденцію. У значного відсотка населення нема розуміння справжності війни, причинно-наслідкового зв’язку, «чого так, а не так», риторичного – «за що боремось» врешті-решт. Для більшості телегромадян Авдіївка виглядала так: «обстріляли/зникло світло і газ/приїхали ремонтники/обстріляли/обидві сторони винні/знову є світло і газ. По факту – є відчуття локального ЧП, без розуміння чого там гинуть хлопці, а інтенсивність обстрілів в стилі найбільших загострень 2014 року.

3. Небажання вирішити щось із торгівлею з ОРДЛО часто пояснюють відмазкою «ну там же наші громадяни». Тут може бути дві причини: страх скандалів, пояснень перед лібералами в стилі грантожерів гуман райтс вотч, тримання за електорат. Ну, є у нас совкове: цінувати людей, як ресурс для задоволення власних амбіцій, а не кожного за його реальним ККД для суспільства. Вояка армії РФ, найманець із місцевих ніколи не покладе зброю просто так. Я ретельно вивчала біографії ватажків ОРДЛО – особи, які стрімко вибились із лузерів в господарів життя навряд чи схочуть повернення назад в свої сумні і злиденні світи. Якщо любима самка сепаратиста має змогу добре вдягатися, розважатись в клубі, наводити марафет в салоні – вона блохою триматиметься за статус першої леді фейкової республіки. ОРДЛО вигідно витягувати гроші і ресурси із України будь-якою ціною – без цього воно швидко накриється мідним тазиком.

4. Мені шкода наших військових, які із безформної маси перетворились в армію, готову стримати іншу армію, на яку ніколи не шкодували грошей, яка роками тренувалась анексувати чужі території і вбивати чужих громадян. Наші вояки здатні ефектно прорідити ряди бандформування «Сомалі» і відстояти «промку», і вистояти на Світлодарській дузі, і берегти Маріуполь. Однак коли усього за тиждень у нас мінус 10 якісних вояків, під 70 поранених, а у нас бля**ьке вугілля без альтернатив – це якась ница підстава. У середу я була на панахиді за авдіївською п’ятіркою, мене вразила мати одного загиблого. Її підтримували під руки, вона повзла за труною. Чорне просте пальто, пухова хустка – видавали в ній не зманіжену киянку, а просту жінку з провінціі. Вона голосила «За що ти загинув такий молодий?». І хтозна як пояснити предметно, за що насправді гинуть люди на Донбасі. Я не поясню, хоча слово моя професія.

5. Семен і Парасюк зараз роблять імідж борців з корупцією/контрабандою. Обоє клоуни зі стажем. У обох плям в біографії більше ніж реальних досягнень. Обох легко вивести з гри правильними аргументами: 1) за піар на Іловайську, 2) за піар в судах над військовими злочинцями і мародерами, 3) за підігравання контрабандистами. Першому завжди можна тикнути сміття у Львові, іншому – пр.ацю на Корбана за гонорари. Однак то є сумно, коли є серйозна проблема і нікого вона не бентежить, зате клоуни у нас мають добру чуйка і швидко нарощують іміджеві бали.

Коментарi

Коментарiв