Економічного дива на Донбасі не буде – думки експертів

92
У ЄС готують програму допомоги щодо масштабного відновлення Донбасу на 2018-2020 роки. Чи зможуть європейці допомогти Сходу України, і чи слід очікувати економічного дива – розбирався Апостроф.

Як саме виглядатиме обіцяна ЄС програма допомоги регіону і на що конкретно підуть гроші ЄС, поки не знають навіть у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій.
«Чесно кажучи поняття не маю, і тільки від вас про це почув», – зазначив заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука. Не чули про цю програму і в прес-службі міністерства.
У свою чергу, Кабмін уже встиг затвердити цілу купу програм із відновлення Донбасу. Так, у жовтні 2014 року було ухвалено план дій із організації відновлення зруйнованих об’єктів соціальної та транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності.
Документ передбачає оцінку масштабів руйнувань і визначення об’єкти інфраструктури, які потрібно відновлювати у першу чергу, ну і, звичайно, виділити під це гроші.
Щоправда, план не спрацював, і це визнали у самому уряді, тож у серпні 2016 видали на-гора новий документ – «Концепцію Державної цільової програми відновлення та облаштування світу у східних регіонах України».
Як зазначено у Концепції, проблему відновлення Донбасу необхідно вирішувати не фрагментарно, як це запропоновано в плані дій, а «програмно-цільовим» способом, тобто розробити конкретну дорожню карту, якої поки немає.
2017 року з’явився новий план дій, написаний уже Міністерством з питань тимчасово окупованих територій. У плані загальними формулюваннями виписані шляхи вирішення гуманітарних проблем окупованих територій, а про те, як відродити економіку регіону, не сказано ні слова.
«Нині державних програм з відновлення економіки немає, і це величезна біда. Навіть та промисловість, яка знаходиться на нашій території завжди була орієнтована на російські ринки. Оскільки зараз ці ринки закриті, заводи стоять або працюють на 20% або менше від своєї потужності», – говорить колишній заступник губернатора Донецької області Віктор Андрусів.
У цілому той факт, що за час військового конфлікту так і не з’явилося чіткого плану з відновлення промислового потенціалу Донбасу, зовсім не дивує значну кількість експертів.
«Перспектив з відновлення інвесторами промислового потенціалу Донбасу не буде до тих пір, поки не завершиться військовий конфлікт. Зараз вкладати гроші при незрозумілому розкладі ніхто не буде. Оскільки не ясно будуть чи не будуть тривати активні бойові дії. Загроза для будь-якого інвестора в тому, що він вкладає свої гроші, які можуть зруйнуватися в будь-який момент. Крім того, у мене великі сумніви в тому, що Європа і Вашингтон будуть вкладати гроші і відновлювати об’єкти промислової інфраструктури, особливо тієї, яка знаходиться в приватних руках», – зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Крім того, як зауважив директор економічних наук Юрій Макогон, усі промислові підприємства Донбасу пов’язані між собою технологічним ланцюжком: «Економіка Донбасу логістично і інфраструктурно складалася навіть не в радянський період, а ще з середини 19 століття».
Таким чином, піднімати заводи на контрольованій території без урахування промисловості в окупованих районах, просто не має сенсу.
Ще більш чітко це стало зрозуміло після введення ветеранами добробатів і депутатами «Самопомочі» торгової блокади з ОРДЛО, коли теплогенерація, недорахувавшись вугілля з окупованих територій, опинилась в кризовому становищі.
 
Іще одна причина, чому проблема промислового відновлення Донбасу не вирішується – орієнтованість економіки регіону на Росію. Навіть у воєнний 2015 рік Росія залишалася найбільшим партнером Донецької області.
За інформацією ДонОГА, на частку РФ припадало понад 16% всього експорту підприємств Донбасу і 30% імпорту.
«Потрібні колосальні витрати і стимули, щоб переорієнтувати великі промислові підприємства на інші ринки. Для відновлення промисловості Донбасу потрібна не стільки міжнародна допомога, скільки відкриття ринків, в тому числі і російського ринку. Всі заводи, весь Донбас кричить про те, щоб дали замовлення», – наголосив Віктор Андрусів.
За його словами, для людей – це ключовий фактор лояльності до влади. «Якби держава створила великий і потужний план створення робочих місць і відновлення економіки регіону, хоча б на підконтрольній території, то рівень лояльності і довіри населення значно б зріс».
У підсумку, поки триває війна, ЄС зможе вплинути на економічне відродження регіону тільки побічно.
«Чисто фінансова допомога донорів може сприяти розвитку економіки тільки через розвиток інфраструктури. Йдеться про відновлення доріг, газо- і водопостачання, можливо, про створення індустріальних парків. Але все це інфраструктурна допомога. Саме відновлення економіки відбувається тільки за рахунок інвестицій і зниження оподаткування», – підсумував Андрусів.

Коментарi

Коментарiв