Кабмін і НБУ повинні вжити заходів для порятунку економіки – експерт

125
Національний банк України і Кабінет Міністрів повинні зосередитися на посиленні регулювання економіки грошово-кредитними засобами, аби уникнути ризику утворення політикою інфляційного таргетування «депресивної спіралі», що здійснює гальмівний вплив на темпи економічного зростання країни. Про це заявив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Як зауважив Жаліло, в українській економіці склалася низка особливостей, через які режим ІТ буде гальмувати економічне зростання.
До подібних чинників економіст відносить, зокрема, високий рівень демонетизації (дефіцит грошей, необхідних для обслуговування господарських оборотів); визначення вартості кредитів, в значній мірі, структурними ризиками (платоспроможністю) позичальників; наявність в української інфляції значного структурного виміру, пов’язаного з високою затратністю виробництв і монополізацією ринків; наявність великої частки готівкової грошової маси (понад 25%), на яку процентна політика не чинить жодного впливу (сюди слід віднести засоби, що обслуговують тіньову економіку, а також кошти, утримувані у вигляді «панчішних заощаджень»), а також – невизначений вплив процентного регулювання на інфляційні показники.
«НБУ розраховує, що у разі, якщо режим ІТ гальмуватиме зростання, девальвація гривні компенсуватиме цю ваду, стимулюючи експорт. Проте чомусь не враховано, що водночас девальвація генеруватиме інфляційні очікування, які знову доведеться гасити подальшими монетарними обмеженнями, – виникає самовідтворювана стагнація економіки», – підкреслив у статті для Дзеркала тижня економіст.
«Очевидною є низка суперечливих впливів, які свідчать про значний ризик утворення політикою інфляційного таргетування своєрідної «депресивної спіралі», яка циклічно посилюватиме гальмівний вплив грошово-кредитної політики на економічну динаміку та й надалі виключить НБУ з числа суб’єктів формування «економіки зростання», – стверджує фахівець.
Тим не менше, переконаний Жаліло, компенсувати ризики цілком можливо.
«Імовірний вихід полягає у розробці системи структурно-інституційних змін, які мають посилити регульованість вітчизняної економіки грошово-кредитними засобами та забезпечити сумісність цих засобів з цілями економічного зростання. Для цього Національний банк та уряд повинні були б тісно поспівпрацювати, координуючи свої дії (що й передбачено Основними засадами)», – упевнений економіст.
На його думку, НБУ та уряд мають працювати на чотирьох основних напрямках.
Перший – формування засобів впливу на спрямування кредитних ресурсів комерційних банків інструментами банківського регулювання, що дозволить стимулювати кредитування інвестиційних та інноваційних проектів.
Другий – виділення спеціалізованих банків, кредити яких мають певну цільову спрямованість із застосуванням до них диференційованих регуляторних вимог.
«У співпраці Мінфіну і Нацбанку час нарешті утворити фінансові інститути, які поєднують у собі властивості банків і державних корпорацій розвитку, – Державний банк розвитку і Державний фонд регіонального розвитку», підкреслив Жаліло.
Третє – координація зусиль антиінфляційної політики та курсової стабілізації між НБУ та урядом. На уряд має бути покладено сприяння розвитку ряду складових, які будуть відігравати антиінфляційну роль.
Четверте – координація з урядом регуляторних вимог щодо діяльності державних банків з посиленням їх стратегічних функцій.
«Залучення держбанків до фінансування першочергових цілей розвитку не лише не посилить ризиків для їхніх капіталів, а й підвищить прибутковість у середньо- та довгостроковій перспективі, що важливо, зокрема, для «ПриватБанку», щодо якого урядом оголошено мету оздоровлення для майбутньої приватизації», – пояснив економіст.

Коментарi

Коментарiв