Визнанням поставок зброї бойовикам Росією Ґааґа визнає і агресію – політолог

85
Очільник правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко прокоментував контраргументи російської сторони в Міжнародному суді ООН у Ґаазі. Він підкреслив, що вони не дуже переконливі, однак проблема Києва в тому, що фінансування тероризму довести буде досить непросто.

Нагадаємо, 16 січня 2017 року Петро Порошенко доручив МЗС України передати позов до Міжнародного суду ООН в Гаазі щодо порушення Росією Конвенції ООН щодо протидії фінансування тероризму та Конвенції щодо ліквідації усіх форм расової дискримінації.
«Якщо абстрагуватися і подивитися на ситуацію з позиції суддів, то складно визначити поняття тероризму: його ознаки, що можна вважати терористичними діями, а що ні. Не випадково основна дискусія точилася навколо катастрофи рейсу MH17, збитого бойовиками з російського «Буку». Хто і чому його збив. Навіть російська сторона не прямо, але допускала, що це могли бути бойовики. Але вони наголошують на тому, що нібито не було злого умислу», – стверджує політолог.
Щодо порушення Росією Конвенції про расову дискримінацію, то, переконаний Фесенко, тут не повинно бути проблем, оскільки досить очевидним є факт порушення етнокультурних прав кримських татар і етнічних українців у Криму.
За його словами, суд у Ґаазі важливий, але не варто перебільшувати його значення. Максимум, чим усе завершиться – це заклик до Росії припинити поставки зброї та фінансування бойовиків.
Звичайно, зауважив фахівець, не факт, що Москва виконає рішення. Слід пам’ятати, що в Росії змінили законодавство, і для них не є обов’язковим рішення міжнародних судів.
Як підкреслив у коментарі 24 експерт, висновок суду повинен ґрунтуватися на визнанні факту анексії Криму і агресії Росії проти України на Донбасі.
«Якщо будуть визнані поставки зброї бойовикам Росією, то це факт агресії. Надалі в ООН при спробі Росії нас звинуватити ми можемо посилатися на це рішення», – упевнений очільник «Пенти».
Крім того, він нагадав, що проти Росії йдуть розгляди в різних міжнародних судах. Зокрема, розглядається фінансове питання в Стокгольмському арбітражі з газового конфлікту між «Нафтогазом» і російським «Газпромом», у Лондонському арбітражі – з приводу позики Януковича в Росії трьох мільярдів доларів перед самою втечею. Ще один процес триває в Європейському суді з прав людини.
На думку політолога, українська влада обрала таку тактику, і важливо, що все іде по частинах в процесі судових позовів України проти Росії.

Коментарi

Коментарiв