Чому Порошенко зважився припинити торгівлю з окупантом – думки експертів

50
15 березня під час засідання РНБО було ухвалено рішення про припинення торгівлі з окупованими територіями Донбасу. Це рішення шокувала країну, оскільки раніше більшість представників владної верхівки відверто виступали проти блокади. Чому Президент таки зважився на це рішення – пояснювали фахівці.

Експерт Українського інституту публічної політики Ігор Шевляков переконаний, що «узагалі вся історія діяльності української влади, окрім військового компоненту, є не до кінця чесною». Про це ідеться у сюжеті ТСН.
«І не тільки з боку влади, а й з боку інших політичних сил та представників груп інтересів, які про це говорять або намагаються щось зробити по цій темі. Кожна сторона говорить про якусь частину картини і або замовчує, або викривлює інші важливі компоненти», – підкреслив фахівець.
Він зауважив, що радикальні пропозиції мають більш-менш цілісний характер лише в плані пропозицій, що треба роботи, на кшталт оголошення воєнного стану, відгородження від окупованих територій та припинення торгівельних і транспортних зв’язків. А ось з точки зору аналізів наслідків цілісної картини взагалі немає ні в кого. Відтак, немає цілісності і відкритості до діалогу, в результаті чого утримувався туманний статус-кво.
На думку Шевлякова, насправді виключно радикальні кроки можуть зрушити ситуацію з мертвої точки. Він пояснив, що це можуть бути дії як з боку бойовиків чи Росії, так і з боку наших міжнародних партнерів, які могли б справляти якийсь тиск, або ж – як це і сталося – радикальні кроки всередині України тих сил, які таким чином фактично нав’язують свій порядок денний.
«Рішення РНБО щодо припинення торгівлі не є актом прямої дії. Як таке воно не змінює систему, яка склалася, саме в інституційному плані. Виходячи з пропозицій Порошенка, ситуація за великим рахунком не змінюється. Змінюються лише деякі компоненти. Насправді мають відбутися законодавчі зміни, бо в іншому випадку припинення торгівлі і сполучення матиме лише тимчасовий характер і буде досить умовним. Знову ж таки, будуть знаходитися різні шляхи, як його обійти», – упевнений фахівець.
Нині, за його словами, може йтися навіть про те, щоб змінити самий режим на цих територіях змінити, тобто запровадити щось відмінне від АТО, оскільки антитерористична операція не може тривати три роки.
«Очевидно, що в рішенні РНБО має бути доручення Кабінету міністрів, запропонувати ті самі зміни до законодавства і про що мають бути ці зміни. Далі Кабмін має напрацювати відповідний законопроект, подати його в Раду. А до цього блокадники, ймовірно, утримуватимуть свої позиції», – спрогнозував він.
Експерт із міжнародної і внутрішньої політики Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич зауважив, що, на перший погляд, може здатися, ніби Порошенко пішов на поступки блокадникам, проте насправді це не зовсім так.
«Порошенко спробує створити систему торгівлі з ОРДЛО. І тут багато чого взаємопов’язано. По-перше, самий виступ самого Порошенка. Другий аспект – фактична блокада ОРДЛО силами Нацгвардії та Збройних сил України. І третій – законопроект Порошенка», – підкреслив політолог.
Він нагадав, що напередодні Нового року було презентовано прогноз на 2017 рік, де в тому числі писали про розвиток ситуації на Донбасі.
«Було очевидно, що ситуація зайшла в кут, бо Україна не може собі дозволити реалізувати Мінськ-2 в тому вигляді, як це бачить Російська Федерація, оскільки це буде крахом Української держави. А реалізувати Мінськ-2 у прочитанні Києва не може собі дозволити Росія, бо це – крах політики Путіна», – зазначив фахівець.
«І таким чином сьогодні склалася ситуація, що Київ потихеньку змушували до певних поступок і компромісів. Наведу один приклад. У понеділок вийшло інтерв’ю з представником Єврокомісії, який відверто казав, що Україна має йти на поступки, що визнавати ці території окупованими не можна, бо це покладає всю відповідальність за розвиток ситуації на Росію. І це була офіційна позиція», – наголосив експерт.
Саме тому, на його думку, Україна змушена шукати якісь шляхи виходу з глухого куту Мінська.
«Цілковито відкинути формат Мінську Порошенко не може, тому що він залежний від західних партнерів. Проте якось створювати нову тему для розмови, нову тему для компромісу чи якихось поступок він може. І блокада – це така тема», – запевнив Тишкевич.
Директор Центру суспільних відносин Євген Магда підкреслив, що у подіях останнього тижня в Україні багато піар-складової, як з боку влади, так і опозиції.
«Нічні протести через затримання учасників блокади на Донбасі на станції Кривий Торець нагадували інформаційну спецоперацію з прагненням видати бажане за дійсне. Якщо одразу в кількох частинах країни починають говорити про захоплення ОДА і палять шини – як казав Вінні Пух, це «ж-ж-ж» не просто так. Подібна дестабілізація дорого може обійтися Україні», – наголосив фахівець.
Він зауважив, що низка політичних сил, зацікавлених у дострокових виборах – «Самопоміч», «Батьківщина», «УКРОП» – здійснюють у інформаційному простору ін’єкцію, проводячи аналогії з подіями Євромайдану.
«Те саме з приводу затримання учасників блокади в Кривому Торці – порівняння з Іловайським котлом і Небесною сотнею. Напевно, про запас залишили ще паралелі з дванадцятьма апостолами».
 
«Але якщо говорити серйозно: ця тема є достатньо дражливою, і наші політики не витримали випробування нею. Вони граються у «друзів парадоксів»: наприклад, Андрій Садовий, закликає одночасно оголосити війну війною і підтримує блокаду, яка не дозволяє ввозити на підконтрольну Україні територію стратегічні ресурси, зокрема, антрацитне вугілля», – резюмував Магда.

Коментарi

Коментарiв