Рік роботи Кабміну Гройсмана: хто першим «полетить» у відставку

154
Року роботи цілком достатньо, щоб оцінити ключові помилки та досягнення уряду очільника Кабінету Міністрів України Володимира Гройсмана. Чого за рік досягли в уряді і що провалили – проаналізував політичний експерт Олександр Радчук.

«Необхідність у змінах очевидна, а масштаби «перебудови» вражають, адже проблеми в економіці та соціальній сфері накопичувалися десятиріччями. Проте, дії Кабміну Гройсмана були сприйняті негативно. В основному через збільшення тарифів на всі можливі послуги, спроби контролювати діяльність малого та середнього бізнесу, слабку комунікацію уряду із суспільством», – підкреслив політолог.
Проте, додав він, чинний уряд зміг досягти певної макроекономічній стабільності, вдвічі підвищив розмір мінімальної заробітної плати, хоча й досі тривають дискусії з цього приводу.
«2016 року уряд затвердив амбітний план дій на 2016 рік. Документ містив 379 завдань. У підсумку, з 4 основних пріоритетних розділів, більш-менш повно вдалося виконати хіба що кроки з децентралізації. Інші пункти викликають занепокоєння», – наголосив у статті для Слова і Діла фахівець.
Наприклад, за його словами,  «Сприятливі реформи для бізнесу» передбачає реалізацію всебічної податкової реформи, скорочення та реструктуризацію ДФС, але, після відставки Насірова, в ДФС досі не можуть призначити нового голову.
«Гальмується реформа системи управління державними фінансами. Не просувається пенсійна реформа. Так і не була впроваджена адресна система соціальної підтримки. Поки що провалено процес приватизації. Так і не стався прорив у встановленні зрозумілої податкової політики», – констатував Радчук.
На його переконання, стратегічні завдання, які Гройсман обіцяв виконати на посаді прем’єр-міністра, залишаються зі статусом «у процесі виконання», а часу не так вже й багато: так чи інакше найближчі заплановані в політичному житті зміни відбудуться уже 2019 року.
Проте, переконаний експерт, вагомим досягненням є те, що співробітництво з МВФ вдалося зберегти.
«Левова частка запланованих урядом на 2017 рік кроків дублює пункти меморандуму про співпрацю з МВФ. Власне, все виписане в меморандумі й буде планом дій Кабміну на 2017 рік», – підкреслює політолог.
Щоправда, тут, за його словами, виникають проблеми. По-перше, ефект від виконання завдань буде залежати від професіоналізму та бажання самого уряду. По-друге, не всі зазначені в меморандумі кроки матимуть однозначний ефект для української економіки.
«Наприклад, проблеми виникнуть під час підготовки до земельної реформи та реалізації плану з приватизації держпідприємств. МВФ розраховує на відкритий ринок землі до кінця травня 2017 року. Влада не готова до таких поворотів», – нагадав фахівець заклики МВФ і позицію політиків.
Із огляду на вищесказане, переконаний Радчук, чисельність опозиційних сил, які будуть не проти перевиборів і зміни уряду, збільшиться, хоча у жодної з опозиційних сил наразі недостатньо голосів у парламенті для реалізації цієї мети. Швидше за все ітиметься про «точкові рішення» щодо кадрових ротацій.
«Першими відправлять у відставку тих керівників міністерств, від роботи яких буде залежати подальший успіх щодо реалізації пріоритетних напрямків, визначених прем’єр-міністром. Тобто зміни точно відбудуться в МОЗ, ймовірно – в Мінсоцполітики, в Мінагрополітики, а також в Міненергетики. Не виключено, що під роздачу потраплять міністр фінансів і глава Мінінфраструктури», – підсумував політичний експерт.

Коментарi

Коментарiв