Російська влада взяла курс на посилення репресій – експерт

144
Через хвилю протестів і теракт в метро у Санкт-Петербурзі російська влада посилює курс на репресії. Інформація з різних російських джерел свідчить про те, що тамтешня влада, зокрема в регіонах, фактично розпочала переслідування тих, хто брав участь у протестних акціях 26 березня в Москві та інших містах Російської Федерації. Про це пише експерт українського фонду «Майдан закордонних справ» Олег Бєлоколос.

Експерт констатував, що багатьох демонстрантів, і тих, хто їх підтримує, притягають до адміністративної відповідальності за «спротив співробітникам поліції». Поліція також ретельно опитує школярів і студентів в різних навчальних закладах з метою виявлення учасників демонстрацій. До багатьох приходять додому, залякують їх та їхніх батьків, нерідко за участі класних керівників та викладачів.
«Декого з школярів викликають в дільничні відділи для так званих «профілактичних бесід». Представники влади намагаються поширювати твердження про те, що звинувачення проти корупції у російській верхівці є брехнею, а самі протести в Росії були інспіровані тими ж силами, які підтримували Майдан в Україні, тобто «підступним Заходом», – підкреслив представник «Майдану закордонних справ».
«Дехто з російських регіональних начальників навіть договорився до того, що антикорупційні акції були організовані не без участі агентів так званої Ісламської держави», – додав він.
Крім того, існує інформація про те, що поліція і спецслужби здійснюють моніторинг соціальних мереж задля виявлення громадянських активістів і просто потенційно невдоволених.
«Але й цим вони не обмежуються. Силовиками активно ініціюються справи про «хуліганство», «замахи на життя співробітників поліції», «застосування насильства до представників влади». Здійснюються й прямі акції залякування. Зокрема, російська «Нова газета» повідомила про те, що у Ставрополі в помешканні одного з організаторів мітингу 26 березня Кирила Бобро поліція начебто знайшла наркотики і він згодом був заарештований, а іншому активісту Івану Танському невідомим у масці вже 30 березня були нанесені небезпечні травми», – зазначив фахівець.
Також він зауважив, що вибух у пітерському метро 3 квітня вочевидь також використовуватиметься режимом, як ще один привід для посилення відповідного контролю за населенням Росії. Сам факт здійснення цього нападу, за словами Бєлоколоса, під час перебування хазяїна Кремля у Санкт-Петербурзі не може не вплинути на ставлення росіян до російських силових структур та Путіна, особисто. І це добре розуміють в Москві.
«Також не секрет, що і Путін, і Лукашенко бачать за протестами не результат власної недолугої політики, а «руку Заходу». Отже, за результатами їхньої зустрічі в Санкт-Петербурзі того ж дня є підстави вважати, що вже ближчим часом буде посилена взаємодія між Росією та Білоруссю у галузі безпеки, що означатиме більшу координацію між силовиками обох країн у придушенні інакомислення та політичної опозиції», – стверджує експерт.
За його словами, також можна вважати, що з аналогічним закликом російський лідер звернувся до керівників служб безпеки країн СНД під час їхньої зустрічі в Кремлі 5 квітня.                
«Явно неспроможна до якогось діалогу з політичною опозицією та молоддю взагалі, російська влада взяла курс на «закручування гайок» і за адміністративними штрафами вочевидь слідуватимуть репресії і навіть кримінальні справи», – підкреслив автор.
Очевидно, на його думку, ідеться про чергову хвилю порушень прав людини в Росії, на яку також мала б реагувати Україна.
«Українське громадянське суспільство має здійснювати моніторинг ситуації в РФ і вимагати відкритого засудження дій російської влади з боку офіційного Києва. У подальшому слід також розпочати активну кампанію щодо запровадження Заходом персональних санкцій проти найбільш одіозних представників російської влади та перенесення з Росії Чемпіонату світу з футболу 2018 року, якому Кремлем надається великого внутрішньо і зовнішньо політичного значення», – підсумував політолог.

Коментарi

Коментарiв