Забужко: Ви справді думаєте, що Путіну раптом з’їхав з глузду лише 2013 року?

178
Українська письменниця Оксана Забужко

У грудні 2016 року Верховна Рада України у другому читанні затвердила законопроект, що передбачає обмеження щодо ввезення друкарської продукції з Росії і тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму до того часу, поки не запрацює експертна комісія, яка і буде вирішувати, які саме книги можна ввозити в Україну, а які ні. Але поки триває створення такої комісії, народні депутати вирішили запропонувати повну заборону на ввезення друкованої продукції з Росії, відповідний законопроект 5 квітня був зареєстрований на сайті ВРУ. Навіщо це потрібно Україні і що це змінить в державі – пояснила відома письменниця Оксана Забужко.

«Ви що, справді думаєте, що в Росії все було добре, а взимку 2013 року Путін раптово з’їхав з глузду? Давайте я вам дещо поясню про «книги виробництва РФ» на простому прикладі. У мене в житті був дуже знаковий момент – 2008 року я перестала виписувати російський журнал «Іноземна література». Журнал, із яким я виросла, який завжди був у будинку, на який були підписані мої батьки ще до мого народження. Але це в СРСР він був «вікном у світ» – а тут як-ніяк, свобода слова, доступ до оригіналів відкритий – і я мала можливість спостерігати з року в рік, як все нахабніше цензуруються в Росії, наприклад, переклади американських і британських новинок, як у них з’являється те, чого в оригіналі в помині не було або мало інше смислове навантаження…», – розповіла Забужко.

Вона додала, що за цей час сама стала письменником «міжнародної ліги», тобто інсайдером, що має інформацію про світовий літературний процес із перших рук.

«І один час було навіть кумедно читати в «Іноземці» їх аналітичні статті про які-небудь міжнародні письменницькі форуми, на яких сама виступала: бачити, як вони тенденційно подають матеріал, як маніпулюють, як тупо брешуть своєму читачеві. Це вже не літературна журналістика – це повна лажа, пропаганда з розрахунку на тих, хто не здатен перевірити факти. Добили мене, пам’ятається, у одній статті «одвічні міста окраїн Російської імперії – Таллінн, Рига, Варшава, Чернівці, Львів». Львів! Одвічне російське місто! Це, повторюю, ще 2008 року, після цього я більше не стала продовжувати передплату», – підкреслила письменниця.

Із тих пір, за її словами, російська видавнича машина вже повністю перейшла під контроль влади, вважайте, перетворилася на департамент ФСБ. Нині російський ринок, стверджує авторка, – це постачальник (або рознощик) в першу чергу токсичної, отруєної інформації, так би мовити, «гібридних книг».

«Загалом, не пий з цього копитця, козенятком станеш. Якщо вже такий, начебто, «нейтральний» сектор, як переклади сучасної зарубіжної літератури та способи їх презентації, заражені, то що говорити про пряму антиукраїнську пропаганду? І не вірте, коли вас запевняють, ніби з-за цього самого московського «поребрика» вам нібито відкривають ще одне «вікно у світ», –  це давно вже «вікно в антисвіт», у повний морок і системне божевілля. Хочете знати світ – вчіть англійську», – наголосила Забужко.

На її переконання, у сучасній війні, де 90% агресії становить саме інформаційне руйнування, «деморалізація супротивника», вже не потрібно витрачати зайві гроші на бомби, не потрібно бомбити міста, – «досить розбомбити мізки».

«Вам розбомблять мізки – і ви самі винесете завойовникам ключі від міста, – це я вже цитую передмову до своїй останньої книжки «І знов я влізаю в танк…», але доводиться раз у раз цю думку повторювати, тому що, при всій її простоті, для більшості вона все ще не стала очевидною… І як відбувається таке, тією ж цитатою кажучи, «падіння Каміроса», це ми вже бачили на прикладі Криму та окупованих районів Донецької та Луганської області. Тому я від усієї душі вітаю будь-які, підкреслюю – будь-які спроби обмежити поставки в Україну токсичної зброї з опромінення мізків із країни-агресора. Не забуваємо: весь російський контент заражений. Немає нейтрального», – резюмувала письменниця.

Коментарi

Коментарiв