Віктор Небоженко: Влада, прикриваючись МВФ, хоче відібрати в українців землю і волю

505
Політичний експерт Віктор Небоженко

ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ

В епіцентр політичного життя України несподівано швидко увірвалося одне з найгостріших в історії країни питань про найголовніше національне надбання – землю. Нинішні правителі, відібравши в українців після Майдану політичну волю і владу, тепер хочуть відібрати і землю. У 30-ті роки 20 століття ще Сталін розумів, що якщо в українців відібрати волю і землю, то вони зникнуть як нація. Сталін так і зробив, в результаті на три покоління зникла українська нація. Зараз на дворі 21 століття і наша влада, прикриваючись вимогою МВФ, має намір, до кінця року провести вигідну для неї модель реформи сільськогосподарських земель, відмовившись і від продовження мораторію, і від обговорення на загальнонаціональному рівні цієї гострої проблеми. Не зумівши добитися успіхів в судовій, пенсійній та податковій реформі нинішня влада взялася за найсолодше і найнебезпечніше – ділити землю на свою користь.

У будь-якому випадку Україні доведеться вирішувати питання про землю і треба чесно сказати, хто і як проводитиме цю реформу і кому вона вигідна. І всім політичним силам України, як і 100 років тому, доведеться самовизначитися в питанні про землю як національне надбання країни.

Наша влада проявила ініціативу в цьому питанні. Але справа в тому, що у цієї влади немає ні довіри людей, ні досвіду. Вона не виконала своїх передвиборчих обіцянок і тепер береться за те, чого не було в програмах їхніх політичних партій на президентських або парламентських виборах. Виявляється, влада потрібна була нашому президентові-олігарху, нинішнім і колишнім міністрам і депутатам тільки для того, щоби під виглядом аграрної реформи дістатися до останнього національного надбання України – землі.

Практично всі, хто публічно керує зараз Україною, не користуються повагою і довірою українського народу. Рейтинги правлячої влади настільки низькі, що важко довірити проведення земельної реформи людям. Ви ж не довірите проведення операції недосвідченому лікарю, якого ви боїтеся або не довіряєте, або який цікавиться тільки вашими грошима, а не вашим здоров’ям. Історія показує, що будь-яка найсправедливіша земельна реформа дуже болюче проходить для країни. Але та реформа, яку збирається провести наша жадібна, цинічна правляча група, може привести до жахливих наслідків.

Створюється небезпечне протиріччя. При гострій необхідності проведення земельної реформи на користь громадян України в країні немає політико-правого інституту або окремої могутньої політичної сили, яка самостійно могла би вирішити питання про землю. Тому ініціатива проведення референдуму щодо землі, яку пропонує провести «Батьківщина» Тимошенко, повинна розглядатися всіма політичними силами без уваги до їхнього ставлення до ініціаторів такого референдуму. Майбутнє української землі – загальна політична задача і чим більше політичних сил братимуть участь в цьому референдумі, тим успішніше пройде сама земельна реформа. Для такої реформи потрібна підвищена легітимність і професіоналізм, як авторів закону про землю, так і виконавців. Нічого подібного немає у нинішнього президента України і Верховної Ради. Будь-яка нова влада з легкістю відкине те, що ухвалить нинішня влада. Влада, яка спирається на адміністративний ресурс, брехню і примус, шантаж і пропагандистський галас, не може вирішувати таке складне питання, як питання про землю. Тому довіряти їм найдорожче, що є в Україні – землю – було б великою політичною помилкою. Ми бачили, як хвацько Гонтарєва-Порошенко провели реформу фінансово-банківського сектора, або як стрімко депутати провели закон про енергетичний ринок, що вигідний лише для вузької групи бізнесменів, які лобіювали разом з АП цей закон. Точно так буде і зі скасуванням мораторію і Законом про землю.

Тепер зрозуміло, для чого була проведена так звана скандальна реформа Гонтарєвої банковско-фінансового сектора економіки країни. З одного боку, верхівка нашої влади позбулася конкурентів в боротьбі за землю. Ми вже не говоримо про фермерів, які просто задихаються від величезних відсотків кредиту українських банків. Їх точно вивели завчасно з гри в боротьбі за землю. А з іншого боку, в результаті ліквідації понад 100 банків в руках у тандему Порошенка-Гонтарєвої опинилися величезні фінансові ресурси, які сміливо підуть на створення латифундій, що афілійовані з презідентом-олігархом і його оточенням. При цьому, в ході цієї скандальної реформи у нас не з’явився державний Земельний банк або земельна біржа, які повинні допомогти фермерам вижити під час цієї реформи.

Швидше за всіх може почати земельну реформу Конституційний суд, який на прохання влади, може скасувати мораторій на купівлю і продаж сільськогосподарської землі. Точно так, як цей же Конституційний суд на прохання колишнього президента Януковича скасував поправки до Конституції та повернув йому величезні президентські повноваження, що призвело до швидкого формування режиму особистої влади Януковича, криміналізації політики і бізнесу і в результаті до Майдану. Точно так цей же Конституційний суд легко може дослухатися до найжорстокіших економіко-політичних фантазій чинного президента щодо способів відчуження українських родючих земель.

Другий шлях земельної реформи – це робота Верховної Ради. Але тут у президента Порошенка немає переважної більшості. Крім того, як видно на прикладі «Батьківщини» Тимошенко, патріотична опозиція буде сильно опиратися і звернеться до мас. Але найголовніша проблема українського парламенту – це повна глибока недовіра українського суспільства до його діяльності. Тепер добре видно, що за своєю кадровою та політичною якістю це один з найслабших парламентів України за всі роки Незалежності. І доручати йому таку тонку справу, як проведення земельної реформи, просто небезпечно.

Третій шлях – найекзотичніший, але швидкий і ефективний – це організація земельної реформи під опікою зовнішнього управління і міжнародним контролем. Але цей варіант поки відпадає. Мова йде не просто про реалізацію залізної волі МВФ, якою так уміло прикривається наша влада і якою нібито шантажують бідну Україну, а про реально проведені аграрні реформи через систему спеціалізованих, надзвичайних органів і мереж і структур, які спираються на міжнародну політичну і фінансову допомогу Заходу. А наша влада лише асистуватиме такій реформі. Але в такому разі, ймовірно, земля не дістанеться ні нашим новим аграрним олігархам, ні фермерам. Перевагу матимуть ТНК, «спритні» інвестори, міжнародні фінансові інститути та клуби, які швидко перетворять українську землю на об’єкт міжнародної спекуляції та гарної застави для зростаючого держборгу країни.

Тому найбільш демократичним і ефективним, але важким залишається четвертий шлях проведення загальнонаціонального референдуму, в ході якого різні політичні сили шукатимуть точки дотику, співпрацюватимуть для отримання найбільш прийнятної для національних інтересів України моделі проведення земельної реформи. Тільки в процесі всенародного плебісциту про землю можна розкрити і врахувати інтереси більшості зацікавлених груп і зменшити ризики нелегітимності та провалу земельної реформи. Принаймні, загроза такого референдуму повинна змусити владу стримати свої апетити і більше зважати на інтереси всієї України.

Джерело: Віктор Небоженко

Коментарi

Коментарiв