Лариса Ніцой: Як в Україні зливають закони

511
Українська письменниця Лариса Ніцой

Частина четверта. Як в Україні закони зливають. І знову мова освіти. Весна. 26 травня 17-го.

Сьогодні Голова Комітету освіти Верховної ради (гугл в допомогу) на мою вимогу розпочати нарешті розгляд правок народних депутатів до статті «МОВА ОСВІТИ» послав робочу групу, членом якої я є, до дупи, ой, вибачте, в міністерство освіти.

Ні, так не можна! Що за грубощі. Що це за слова?! Українці так на поважну людину і поважну установу не кажуть. Так нізя. Українці повинні бути чемні, усміхнені, доброзичливі і літературно говорити.

Гаразд. Спробую розказати чемно піііііііііі………… як Комітет освіти і Міністерство освіти зливають мову. Пііііііі…………. А «громадськість» допомагає. Пііііі………………Як мене дістала вже та «громадськість». І ті всі комітети з міністерствами.

Початок читайте дописах

Частина перша. Як в Україні закони зливають. Мова освіти. Осінь https://www.facebook.com/larysa.nitsoi.5/posts/243983729420197

Частина друга. Як в Україні закони зливають. Закон про мову. Зима https://www.facebook.com/larysa.nitsoi.5/posts/243986622753241

Частина третя. Як в Україні закони зливають. Закон про мовні квоти на телебаченні. Весна https://www.facebook.com/larysa.nitsoi.5/posts/243072059511364

Не знаю, яку гру затіяли Міністерство з комітетом, але це гра на шкоду українській мові і освіті.

Через пару тижнів у червні Верховна рада голосуватиме за закон про освіту в другому читанні. На прохання активістів, народні депутати подали купу потрібних правок до цього закону, особливо про мову освіти. Їх треба розглянути на робочій групі (а правок про мову тільки штук 200) і подати комітетові узгоджене рішення.

Між ким і ким повинно бути узгодження – оце головне насправді питання. Бо в робочій групі зібралися переважно патріоти (якщо не рахувати «громадськість», яка увесь час плутається під ногами, канючить, що треба домовлятися і мантрить свою мантру «ця Верховна рада це не прийме), то ми б більшістю голосів давно б уже проголосували.

За що? Якщо коротко, то за отаке. «Мова освіти українська. У школах жодної двомовності. У вишах тільки державна. Виховний процес (мова вчителів на перервах та під час заходів) – українська. Мова навчання в мистецьких та спортивних школах – українська. Меншини мають право на вивчення своїх мов у школах. Вчителів-сепаратистів – звільняти».

Однак комітетові освіти ВР не треба нашого ТАКОГО рішення. І Міністерству освіти не треба. Вони нас катають асфальтними катками вже друге засідання, бо хочуть… Що ж вони хочуть?

Співаковський, голова комітету. Суть промови така:
– Сьогодні ми зібралися, щоб дійти узгодженого рішення. Ми любимо меншини. Ми повинні догодити меншинам. Вони мають право навчатися мовами меншини. Ми не можемо звужувати права меншин. Нехай меншини у школах і вузах вчаться мовами меншин. Сьогодні ми візьмемо за основу таблицю з правками, які подало Міністерсто Освіти.

Тиць, моя Маринко. Які ще правки від міністерства?
Знову? Міністерство освіти вже двічі подавало свої препаскудні пропозиції. Перша – сам законопроект, проти якого ми повстали. Другий – правки до того законопректу, проти яких ми знову повстали, чому ж власне депутати і подали інші правки – на наш заклик проти пропозицій Міністерства. А тепер знову ми повинні взяти за основу правки Міністерства освіти? Це вже третій раз? Ану ж, ану ж. Читаю. Блііін. Правки ті самі. (У школах – двомовність. Поряд з державною мовою мова меншин. У Вишах – мова меншин. Про виховний процес (перерви, заходи українською) – нічого немає, про звільнення вчителів-сепаратистів взагалі мовчок (мовляв, це не мовне питання, а далі воно зовсім випало).

Так ось з чим ми повинні знайти узгоджене рішення – з Міністерством освіти і їхніми правками!!! Це нас тут зібрали трамбувати, щоб ми на правки МОНу погодилися, замість того, щоб розглядати правки депутатів – вартісні правки, бо майже всі 200 – це наші правки, про які ми просили (я їх усі прочитала і проаналізувала). Ох, не хоче комітет ті правки проводити. Ох не хоче…

Співаковський передає слово депутату Ярославу Лесюку.
Коротко: освіта українською. Меншинам надати право вчити свою мову.

Співаковський передає слово першому заступнку міністра освіти Володимиру Ковтунцю. Суть виступу:
– Сьогодні ми зібралися, щоб дійти узгодженого рішення. Ми любимо меншини. Ми повинні догодити меншинам. Вони мають право навчатися мовами меншини. Нам пропонують, щоб ми ввели ВЧИТЕЛЯМ УКРАЇНСЬКОЇ мови заохочення – ДОБАВКУ до зарплати. Таке заохочення – Це РАДЯНСЬКІ МЕТОДИ, ми не будемо цього робити. Треба шукати європейські методи. Сьогодні ми візьмемо за основу правки, які подало Міністерство Освіти. Це УЗГОДЖЕНІ ПРАВКИ МІНІСТЕРСТВА і ГРОМАДСЬКОСТІ. То ж давайте їх погодимо.

Закипаю. Та ви що, серйозно? Узгоджені? (Див. частину першу). Натискаю мікрофон. Він блимкає, мовляв, зачекай. Гаразд, я чекаю. Переді мною говорять поважні люди.

Суть їхніх виступів:
– Сьогодні ми зібралися, щоб дійти узгодженого рішення. Ми любимо меншини. Ми повинні догодити меншинам. Вони мають право навчатися мовами меншини. Ми не можемо звужувати права меншин. Нехай меншини у школах і вузах вчаться мовами меншин. За основу беремо правки Міністерства освіти.

Брензович, депутат, Голова Угорського товариства. Суть:
– Українці повинні дійти узгодженого рішення. Треба любити меншини. Меншини особливо угорська, дискриміновані. Українці не мають права звужувати права меншин. Нехай меншини у школах і вузах вчаться мовами меншин.

Рафат Чубаров говорив про дискримінацію Кримських татар.

Михайло Товт. Голова Угорської меншини, депутат. Коротко:
– Українці мають традицію в школах для меншин. Там усе викладається мовою меншин. Українці повинні залишити все так як є. Треба любити меншини. Меншини особливо угорська, дискриміновані. Українці не мають права звужувати права меншин. Нехай меншини у школах і вузах вчаться мовами меншин.

Про ДИСКРИМІНАЦІЮ УКРАЇНЦІВ ніхто жодного слова. Хіба що Лесюк напочатку про освіту українською мовою.

Дориваюся до мікрофона:
– Шановне товариство. Почнемо з того, що Міністерство освіти каже неправду. Таблиця з правками ніяка не узгоджена. Міністерство покликало кишенькову громадськість, яка «освятила» правки міністерства. Однак, активісти, які підняли хвилю на захист мови в освіті і досі проти правок Міністерства. Таблиця, яку пропонує міністерство, шкідлива. Активісти змушені були звернутися до депутатів, щоб подати інші правки – і отримали підтримку. Подивіться на цю пачку правок, які на наше прохання подали депутати. Замість того, щоб розглядати їх, ми товчемося на нікчемній таблиці Міністерства. Вона суперечить Конституції України. В Конституції ст 53 сказано, що Держава гарантує меншинам навчання меншин, а в таблиці написано ЗАБЕЗПЕЧУЄ. Далі, в таблиці написано, що поряд з державною мовою може бути мова меншини. Поряд – це скільки? Якщо ми апелюємо до такого слова, значить треба розшифрувати, скільки це у відсотковому співідношенні, чи в кількості уроків на тиждень. Мені тут «громадськість», зокрема Шамайда, постійно говорить, що ми повинні брати приклад з Польщі, бо там є українські школи, де все українською. Я тільки за брати приклад з Польщі, чи іншої європейської країни. Але те, що він неодноразово наполягав, ніби в їхніх школах для меншин усе українською мовою – це неправда. Я маю лист міністра освіти Польщі, до якого прикладені навчальні плани. Українці в Польщі мають на тиждень три уроки українською мовою. Дві години мова з літературою і одна година історія з культурою. Ми повинні припинити уже друге засідання говорити ні про що. Давайте перейдемо до обговорення правок. Але для цього нам треба УЗГОДИТИ МОВНУ МОДЕЛЬ у школі і вже тоді під цю модель розглядати правки. І Байдуже, яке прізвище стоїть за тією чи іншою правкою. Головне, щоб вона підходила під узгоджену модель. Моделі можна взяти до розгляду три: Канадська: два уроки на день мовою меншини, все інше державною мовою. Польська: три уроки на тиждень – все інше державною мовою. Литовська: В початковій школі мова меншин, до старших класів кількість предметів державною мовою зростає і в старших класах тільки державна мова. Шановний пане Рафате і всі кримські татари, прошу не ототожнювати себе з іншими меншинами і не грати з ними в одну дудку. У них є по-сусідству держави, а у вас, як і в українців немає. Ми, українці, як ніхто вас розуміємо. Ми не збираємося Вас утискати. Навпаки, яку б мовну модель ми сьогодні не обрали, вона Вам тільки на користь, бо сьогодні немає викладання кримсько-татарською мовою. У Криму була. А сьогодні, кримські татари, розсіявшись біженцями по всій Україні, не мають викладання своєю мовою, а підтримавши будь-яку модель, вони це отримають. З угорською меншиною інша ситуація. Діти угорських шкіл на Закарпатті в селах не знають української мови. На українців дивляться, як на іноземців. А повинні були б знати, вони ж українську по-ідеї у школах вчать, але не знають. Так от, угорцям треба буде посунутися і отримати більше предметів українською. Бо та модель шкіл меншин, яка існує в Україні, де все мовою меншини, а державної мови майже немає, суперечить логіці і європейським законам.

У цей момент Брензович як гахне по столу. Не знаю чим, головою чи кулаками. Я сиділа далеко. Всі підскочили. Продовжую далі:
– Тому, прошу негайно припинити розмови ні про що. Узгодити мовну модель у школі і перейти до розгляду правок депутаів, ухвалити ті, які підходять під модель і відхилити ті, які не підходять, повторюю, ухвалювати чи відхиляти не дивлячись на високоповажні прізвища, що за ними стоять, а виключно керуватися мовною моделлю, яку ми з вами зараз узгодимо.

Чубаров:
– Якщо буде так, як каже пані Лариса, то я згоден.

«Громадськість». Шамайда. Ну як завжди:
– Ніяку модель сьогодні узгоджувати не можна, бо це приведе до того, що ми не отримаємо закону і «Ця верховна рада цей закон не прийме». Треба з усіма домовлятися, Тому, пропоную взяти правки Міністерства освіти за основу і додати до них правки групи депутатів, Турчинова, (перераховує) і Гопко.

Брензович:
– Не чіпайте угорські меншини, бо…..

Ющук, професор, мовознавець, давній борець за мову.
– Якщо хтось дискримінований в Україні, то це українці. В Угорщині немає жодної української школи. В Румунії були – їх скасували, на сьогодні інформації немає. Нам треба рятувати своє.

Філіпишина Оксана – омбудсмен:
– Треба залишити мовні права національних меншин у школах на тому рівні, на якому вони є. Якщо цей закон звузить хоч на йоту права, які меншини мають зараз, я в той же день подаю до конституційного суду цей закон на скасування.

Співаковський: Наше засідання підходить до кінця, не переживайте, я обіцяю всі присутнім, що ми на комітеті напишемо все гарно. (Гарно для кого, для омбудсмена чи українців?)

Дориваюся знову до мікрофона:
– Пане Співаковський, у мене до вас питання.
– Це порушення регламенту, ми вже закриваємо засідання, але що ж, слухаю.
– Чому вже друге засідання ми говоримо ні про що і не розглядаємо правок депутатів. Ви збираєтеся там на комітеті щось писати на основі правок Міністерства, але нас цікавлять правки депутатів. Бо це наші правки, чому Ви їх не допускаєте до розгляду?
– Так, Призначаю ще одне обговорення. А потім ще одне обговорення у червні і ще одне у червні… Вам треба дійти консенсусу і узгодження. У вівторок зберіться у міністерстві, обговоріть усе і принесіть нам узгоджений документ.
– Нащо нам те міністерство? Що ми повинні з ними обговорювати і узгоджувати? Ми знаємо позицію міністерства. Ми її відхилили. Ми прийшли в комітет до вас. Нас цікавить оця пачка правок депутатів. Чи це для Вас сміття?
– Це ваша думка, пані Ларисо.
– Це не думка, це питання до вас, пане Співаковський, оця пачка правок депутатів, поданих на наше прохання, для Вас сміття?
– Засідання закрито.

У вівторок засідання в Міністерстві освіти. Ми повинні погодитися на їхні правки. Шамайда від «громадськості» допоможе…

Джерело: Лариса Ніцой

Коментарi

Коментарiв