Лариса Ніцой: Як в Україні закони зливають. Мова освіти

212
Українська письменниця Лариса Ніцой

Як в Україні закони зливають. Мова освіти. Літо. Частина 5

Попередні частини «Як в Україні закони зливають», що збереглися від знищеного акаунту на ФБ, можна почитати тут

Частина третя. Як в Україні Закони зливають. Мовні квоти на ТБ https://site.ua/…/7585-yak-pisavsya-zakon-pro-movni-kvoti-…/

Частина четверта. Як в Україні закони зливають, мова освіти. Весна.
тут https://www.infa.ua/lary-sa-nitsoj-yak-v-ukrayini-zly-vayu…/

Ну що, прийшлося в міністерстві освіти гепнути кулаком по столу. Три години обговорювали друге речення першої поправки до Закону про освіту і так її й не обговорили. Бачу, продовжується історія з комітетом освіти, водити кілька годин козу, щоб потім розійтися. Головне завдання міністерства – не прийняти жодного рішення від цих скажених українських активістів. Вийшли геть з-під контролю. Де смотрящі? Ми для чого їх призначали «громадськими діячами»? Щоб тримали активістів у стійлі. Якісь блукаючі атоми. Вони чиї? Ну нічого і не таких приборкували. Скільки там годин іде обговорення, три? Скільки правок обговорили? Одне речення? Скільки рішень прийнято – нуль? Ну що ж, плідно попрацювали! Пора завершувати засідання і переносити на завтра. Дасть Бог і завтра жодного рішення не приймемо.

Ото ж, друзі, прийшлося трохи верескнути. Мовляв, задрали вже. Ніхто нікуди звідси не піде, поки не розглянемо правки про «мову освіти». В залі схвальний гул голосів. Стрепенулися – і з новим силами за роботу. Щоправда, «кишенькова громадськість» Шамайда, Оснач, Кобєлєв і Чепура демонстративно з засідання вийшли. Спочатку виступили на захист «навчально освітнього процесу двома і більше мовами» та «поряд з держаною мовою – мова меншин», а коли їхнє не пройшло, зняли на відео, як Ніцой «розоряється» і побігли у фейсбук виставляти. Здійснювати другий пункт свого плану – показати фейсбуку «Ніцой-істеричку». Фейсбук же ж не в курсі, що то Ніцой спонукає міністерство до роботи після трьохгодинних жувань трьох слів. (Три з половиною години безрезультативна перша частина засідання, а після «істерики» Ніцой – результативна друга частина за годину).

Але знаєте, без тієї «громадськості», правки якої відхилили, яка встала і пішла, аж легше стало. Меншини втратили серйозного союзника і ослабли. Заступник міністра освіти В.Ковтунець залишився сам, без підкріплення, то ж ми за годину ті правки всі проскочили. Дуже дивні якісь українські активісти зібралися. Багато хто перший раз один одного бачить, а голосують в унісон. Все таки, українське питання об’єднує. Роз’єднує там, де українським тільки маскуються. То ж всі правильні правки прийняли. Всі до однієї. Всі, що хотіли (хотіли насправді більше).

Заступник міністра позеленів од такої зухвалості активістів. Уявляєте, що йому тепер буде? Неодноразово чули в міністерстві й комітетах ВРУ – є якісь домовленості з міжнародними партнерами. Хтось на високому рівні комусь дав безпрецедентну обіцянку залишити необмежений статус меншин в Україні необмеженим – а значить залишити українців безправними українцями.

Питаю в заступника міністра: «Хто і коли наклав на Україну таке іго? Що це за міжнародні партнери, яких Ви боїтеся?». Притиснули бідосю, мовляв, колися. Приплів якусь раду безпеки в Європі.

В зали склалася одностайна думка: всі структури згори донизу отримали доручення не допускати посилення українських позицій. Звідси такий опір в Міністерстві. Звідси такий опір в Комітеті освіти ВРУ. Звідси такі ні-про-що квотні закони. Звідси такий тиск на мову освіти. Про цю змову влади знає «призначена громадськість», тому й каже на кожному кроці «Ця Верховна Рада це не прийме», не рипайтеся. Не тому, що не вірять у нардепів, а тому, що одна «шайка-лєйка» з владою, а тому, що знають про вказівку…

Отже, які правки відстояли. «Навчально-виховний процес в Україні – українською мовою на всіх рівнях (дошкільний, середній, вищий, післядипломний, позакласний.) Меншинам гарантується право на вивчення своєї мови в дошкільних та середніх навчальних закладах, та навчання в культурних товариствах. Освітній процес у професійних та вищих навчальних закладах – українською мовою для подальшої професійної діяльності українською мовою. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, зокрема англійської».

Які правки «Громадськості Шамайда, Матис, Оснач і Ко відхилили: «Навчально-виховний процес в Україні українською мовою. Поряд з українською мовою держава забезпечує освітній процес двома і більше мовами. Навчально-виховний процес поряд з державною мовою може здійснюватися мовою меншини в місцях компактного проживання меншини. У професійних та вищих закладах меншини вивчають мову меншини як дисципліни, в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність мовою меншини».

Що буде далі, з тими правками, які ми вигризли в шаленого опору меншин, влади і «громадськості»?

6 червня Комітет освіти ВРУ на спільному засіданні комітету і робочої групи, яка складається з українських активістів, науковців, меншин, влади і «громадськості» повинен буде взяти до відома наші правки. Передбачаю, що Комітет все зробить для того, аби наші правки знівелювати. «Громадськість» допоможе. Громадськість» каже, що ми провокатори, хочемо завалити закон про освіту і всіх переконують, що наші правки антиконституційні. Їхні слова не мали б ніякої ваги, і не впливали на голосування депутатів, якби «громадськість» не підтримували Комітет і Міністерство освіти.

7» Червня Комітет освіти ВРУ ( Співаківський, Поплавський, Литвин, Кириленко І, Констанкевич, Кремінь, Скрипник) на своєму засіданні своїм рішенням затвердять правки до закону про освіту, які треба подати на ухвалення депутатами ВРУ. Які правки подадуть, такі Верховна Рада і ухвалить.

Ще поки не знаю, як встояти. Не знаю, як донести до депутатів нашу думку. Знаю одне: далі відступати нікуди. Далі – гради.

Джерело: Лариса Ніцой

Коментарi

Коментарiв