Корупція і популізм: Чому влада не встигне виконати план розвитку «Україна-2020»

253
Політичний експерт Олександр Радчук

Недовіра – одна з головних причин внутрішньополітичних криз в будь-якому суспільстві. Результати соціологічних опитувань за останні півроку показали зростаючу динаміку недовіри до всіх існуючих політичних партій і політиків. Про це розповів політичний експерт Олександр Радчук, оцінюючи настрої українців щодо кандидатів у політичні лідери.

«Рейтинги політиків «топчуться» на місці, тоді як кількість готових проголосувати за альтернативних кандидатів або взагалі не піти на вибори складає в середньому 18% і 15% відповідно. Тобто близько третини опитаних українців не захотіли обирати «свого» кандидата», – підкреслив фахівець.

Він також додав, що, згідно з останніми даними, кількість прихильників дострокових виборів до парламенту зросла до 48%, що є найвищим показником з вересня 2015 року.

«Підтримка парламентських політичних партій коливається в межах 5-9%. Не збираються йти на вибори до 22% і ще 19% не можуть визначитися зі своїм вибором», – зауважив Радчук у статті для Слова і Діла.

На його переконання, настрої громадян акумулюють в собі як небезпеки, так і нові можливості. «Крім того, недовіра позначається на реформах, оскільки українці втрачають віру в ефективність дій влади щодо проведення змін в країні».

«Встигнути виконати план розвитку країни «Україна-2020» до 2020 року хоча б наполовину за нинішніх темпів навряд чи вдасться. Причини ті ж – корупція, брак професійних кадрів, популізм, неефективність», – стверджує політолог.

За його словами, яскравий приклад – той факт, що недавно Представництво ЄС в Україні оприлюднило заяву про невиконані зобов’язання українського уряду, яке досі не подало на розгляд до парламенту більшість законопроектів в сфері прав інтелектуальної власності.

На думку експерта, розчарування владою формує в суспільстві ще одну проблему – недовіру до самої можливості змін в державі шляхом об’єднання в політичні рухи. «Найпопулярніші партії формують свої рейтинги завдяки популярності того чи іншого політика».

Крім того, розповів фахівець, недовіра, відсутність дисципліни і потреби в відповідальності за власну долю привели до зникнення такого компонента політичного життя, як «соціальні ліфти».

«Є запит на «нові обличчя» в політиці, але досвід дострокових виборів 2014 року показав, що випадкові люди потрапити в списки не могли. Серед кандидатів були вірні члени команди того чи іншого політика, представники олігархічних кіл або контрольовані в тій чи іншій мірі «статисти», – пояснив Радчук.

Як і раніше, додав він, суспільству подобається сама ідея появи нових облич в парламенті, але додав, що віри в те, що це реально і щось змінить, – немає.

«Малоймовірно, що істотні зміни відбудуться і під час планових виборів в парламент у 2019 році. Для появи і розвитку позасистемного політичного руху необхідна важлива умова – таке ж джерело фінансування. На жаль, ані розуміння цієї тези серед населення, ані достатньої кількості інструментів для реалізації такого плану поки немає», – підкреслив політолог.

Коментарi

Коментарiв