Лариса Ніцой: Чекаю народного суду над посадовцями за дискредитацію ідеї мовної політики в освіті

997
Українська письменниця Лариса Ніцой

Перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець та директор департаменту середньої освіти Юрій Кононенко, з метою вплинути на депутатів та результати голосування щодо скандального законопроекту про освіту, змовившись, подали до комітету освіти ВРУ за своїм підписом листа з недостовірною інформацією. Цим недостовірним листом, не перевіривши першоджерело, скористався Інтернет-ресурс «Тиждень». Посилаючись на брехню посадовців, «Тиждень» пише неправдиву статтю про активістів та неправдиво подає інформацію про їхні вимоги і поправки до Законопроекту про освіту, компрометуючи не тільки активістів, а взагалі всю ідею мовної політики в освіті, за яку іде боротьба.

Суть змови полягає в тому, що перший заступник міністра освіти та директор департаменту середньої освіти надсилають до комітету освіти листа з начебто правками активістів до законопроекту про освіту, стаття 7 «МОВА ОСВІТИ», перекрутивши їх та вилучивши при цьому з вимог активістів важливий пункт: «Особам, що належать до національних меншин, гарантується вивчення мови національної меншини у державних і комунальних закладах освіти». Називають правки радикальними (а без того пункту, так здається насправді), протиставляють активістів меншинам (а без того пункту складається враження, що активісти взагалі проти мови меншин), показують правки меншинам (а без того пункту меншини думають, що активісти їх надурили, обіцяючи вивчення мов меншин, а насправді такого пункту не бачать у правках), показують депутатам, які будуть голосувати (і ті без даного пункту вважають правки радикальними і такими, що не враховують інтереси меншин) і це теж впливає на їхнє голосування.

Змова полягає ще й у тому, що я, знаючи про можливі політичні інтриги, що напередодні голосування МОН має надсилати Комітету освіти листа з правками активістів, вирішила перевірити, чи все у тому листі правильно – виявила, що в листі правки активістів подані недостовірно. В електронній переписці з першим заступником міністра В.Ковтунцем я звернула увагу на недоліки, відсутність важливого пункту. В.Ковтунець обіцяв мені, що листа виправлять. (переписку прикладаю). Коли лист з МОН надійшов до Комітету освіти, я знову вирішила перевірити, чи виправив МОН свої перекручення і як подав правки активістів. І знову виявила, що МОН надіслав комітету освіти того ж таки перекрученого листа з підписами двох посадовців МОНу, недостовірну інформацію про вимоги активістів.

На остаточному засіданні комітету освіти перед голосуванням звучали заклики і міністра освіти Гриневич, і заступника міністра В.Ковтунця, і народної депутатки Подоляк (Шамайда), і голови комітету освіти Співаковського голосувати за поправки Міністерства освіти, які узгоджені з «громадськістю», бо інші правки занадто радикальні, не враховують інтересів меншин, і не відповідають Конституції України. Наголошую, заявки про невідповідність Конституції поправок активістів – не відповідають дійсності, оскільки активісти при написанні своїх правок неодноразово консультувалися з правозахисниками, колишніми суддями КСУ. Однак, комусь дуже хотілося, щоби вимоги активістів саме так і виглядали (радикально та проти меншин), тому за підписами високих посадовців і була подана недостовірна інформація про наші поправки. У підсумку, комітет освіти ВРУ одноголосно голосує за поправки міністерства освіти «НАВЧАННЯ МОВАМИ МЕНШИН ПОРЯД з державною мовою», «у вишах вивчення мови меншини для подальшої ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОВОЮ МЕНШИНИ» тощо.

Ви самі можете порівняти, який пункт з поправок активістів вилучив МОН у своєму листі до комітету, щоби надати ефект радикалізму, оскільки наші поправки не є секретом, гуляють в Інтернеті з самого початку, і вам відомі.

Однак, біда полягає в тому, що на жаль, саме цей лист з реєстраційним номером та з «радикальними поправками», а не зі справжніми поправками пішов в архіви МОН, пішов в архіви вхідних листів комітету ВРУ. І якщо хтось колись згодом захоче розібратися в історії, що ж там вимагали активісти, то теж побачить неправдивий лист в архівах і будуватиме свої судження про активістів та вимоги нашого часу з цього неправдивого листа. Бо наші справжні правки ніде не прикріплені, але є лист з реєстраційним номером та підписами високих посадовців, які замітають сліди справжньої новітньої історії, що насправді добивався народ, що насправді він вимагав.

Біда ще й у тому, що про неконституційність поправок активістів написав Інтернет-ресурс «Тиждень». Інтернет-ресурс скористався інформацією тільки однієї сторони. Журналісти написали матеріал для ознайомлення усім українцям, про правки активістів, про Ларису Ніцой, але беруть за основу матеріали, взяті не в активістів та Лариси Ніцой, а в їхніх опонентів. Зауважують, що в правках активістів не враховані інтереси меншин і дійшли до абсурду, що для ухвалення поправок активістів «про вивчення мов меншин» начебто потрібно міняти саму Конституцію. Що правки активістів порушують норми КСУ.

Але це абсолютно не відповідає дійсності. Бо саме я, Лариса Ніцой, вимагаю, щоби стаття про мову освіти узгоджувалася з Рішенням КСУ, а формулювання міністерства освіти порушують і Конституцію, і Рішення КСУ. І про це є відео мого виступу на засідані в Комітеті освіти. Шкода, що журналісти колись поважного ресурсу збирають плітки, а не читають самі і не аналізують законопроекти та поправки.

Дуже шкода, що така непрофесійність відомого Інтернет-ресурсу завдає шкоди українській справі, українській освіті. Дискредитує розширення та утвердження українських позицій в Україні.

Чекаю вибачень «Тижня» і народного суду над посадовцями.

Джерело: Лариса Ніцой

Коментарi

Коментарiв